1 Corinthians 2

¹І так було зі мною, брати й сестри. Коли я прийшов до вас, я прийшов не з красномовством чи людською мудрістю, проголошуючи вам свідчення про Бога.

²Я постановив не знати нічого, поки я був з вами, крім Ісуса Христа та його розп'ятого.

³Я прийшов до вас у слабкості, у великому страху й трепеті.

⁴Моє слово й моє проповідування були не в переконливих словах людської мудрості, а в явленні Духу й сили.

⁵щоб ваша віра спиралася не на людську мудрість, але на силу Божу.

⁶Однак ми говоримо мудрість серед досконалих, але не мудрість цього віку й не мудрість князів віку цього, що припиняються.

⁷Але говоримо Божу мудрість, таємницю, що була схована й що Бог визначив для нашої слави перед віками.

⁸Жодна з князів віку цього не пізнала її; адже якби пізнали, то не розп'яли б Господа слави.

⁹Але як написано: «Того, чого око не бачило й ухо не чуло, і на серце людині не приходило», — що приготував Бог для любителів Його —

¹⁰нам же Бог відкрив через Духа Свого. Адже Дух все дослідує, навіть глибокі речі Божі.

¹¹Хто ж із людей знає те, що в людині, крім духу людини, що в ній? Так само й Божих речей ніхто не знає, крім Духа Божого.

¹²А ми прийняли не духа світу цього, але Духа, що від Бога, щоб знати дари, що дані нам від Бога.

¹³Про що й говоримо ми, не в словах, навчених людською мудрістю, а в словах, навчених Святим Духом, пояснюючи духовне духовним.

¹⁴Людина, що не має Духу, не приймає того, що від Духа Божого; бо це дивацтво для неї, і вона не може розуміти, бо це розбирається духовно.

¹⁵Духовна ж людина все розбирає, а сама не розбирається ніким.

¹⁶Адже «хто пізнав розум Господній, щоб його повчати»? А ми маємо розум Христовий.