1 Corinthians 4

¹Нехай людина вважає нас за служителів Христових і розпорядників таємниць Божих.

²Крім того, від розпорядників вимагається, щоб людину знайдено було вірною.

³Але для мене дуже мала річ бути судимим від вас чи від людського суду; більше того, я не судю й самого себе.

⁴Бо я нічого не знаю про себе, та й цим не виправданий: судитель мені — Господь.

⁵Тому не судіть нічого перед часом, доки не прийде Господь, Який і виявить приховане в темряві та виявить наради сердець; і тоді кожен матиме похвалу від Бога.

⁶Ці речі, брати, я перенісся на себе та на Аполлоса заради вас, щоб ви навчились на нас не переходити те, що написано, щоб ніхто з вас не зносився один проти одного.

⁷Бо хто тебе розрізняє? що ж ти маєш, чого б ти не отримав? а якщо отримав, то чому хвалишся, як ніби не отримав?

⁸Уже ви насичені, уже ви збагатіли, ви почали царювати без нас; і хай би ви й справді царювали, щоб і ми царствували з вами!

⁹Бо, як мені думається, Бог нас, апостолів, виставив останніми, як засуджених на смерть; ми стали видовищем для світу, для ангелів і для людей.

¹⁰Ми божеволіємо для Христа, а ви мудрі в Христі; ми слабкі, а ви сильні; ви славні, а ми знеславлені.

¹¹Аж до цієї години ми й голодуємо, і спраглюємо, і нагі, і вдаряємо себе, і немаємо певного місця для проживання;

¹²і працюємо, працюючи своїми руками; бути злослівленим — благословляємо; бути переслідуваним — терпимо;

¹³бути святкуватим — благаємо; ми стали як грязь світу, як зметя всяких речей аж до тепер.

¹⁴Не для того я пишу це, щоб посоромити вас, але щоб вас вразумити як моїх коханих дітей.

¹⁵Бо хоча б у вас було десять тисяч наставників у Христі, однак батьків не багато; я ж породив вас у Христі Ісусі через Євангеліє.

¹⁶Благаю вас тому, будьте наслідувачами мене.

¹⁷Для цього я послав до вас Тимофія, який мій коханий і вірний син у Господі, що нагадає вам про мої шляхи в Христі, як я вчу повсюдно в кожній церкві.

¹⁸Деякі розпухли від гордості, немовби я не прибув до вас.

¹⁹Але я скоро прибуду до вас, якщо Господь дозволить; і я впізнаю не слово розпухлих від гордості, а силу.

²⁰Бо Царство Боже не в слові, а в силі.

²¹Що ж ви хочете? щоб я прийшов до вас з жезлом чи з любов'ю та духом кротості?