1 Corinthians 4

¹Нехай людина думає про нас як про служителів Христа та управителів таємниць Божих.

²Тут же вимагається від управителів, щоб вони знайшлися вірними.

³Але для мене це дуже малого значення, щоб я був судимий вами або людським судом. Так, я й сам себе не судю.

⁴Бо я нічого не знаю проти себе. Проте я не виправданий цим, але Той, хто мене судить, є Господь.

⁵Тому не суджайте нічого раніше часу, доки не прийде Господь, який виявить і світло принесе на приховані речі темряви, і виявить наміри сердець. Тоді кожна людина одержить похвалу від Бога.

⁶Ці речі, браття, я у образі перенес на себе й на Аполоса для вас, щоб у нас ви навчилися не думати понад те, що написано, щоб ніхто з вас не був задутий гордістю проти одного одного.

⁷Бо хто робить тебе відмінним? І що ти маєш, чого б ти не одержав? Але якщо ти одержав це, чому ти хвалишся, як ніби не одержав?

⁸Ви вже насичені. Ви вже багатії стали. Ви вже почали царювати без нас. Так, і я бажаю, щоб ви царювали, щоб і ми разом з вами царювали.

⁹Бо, я думаю, Бог виставив нас, апостолів, останніми, як людей засуджених на смерть. Бо ми стали видовищем для світу, і для ангелів, і для людей.

¹⁰Ми безумні через Христа, але ви мудрі в Христі. Ми немічні, але ви сильні. Ви в честі, а ми в безчесті.

¹¹Аж до цієї години ми голодуємо, спрагнені, нагі, биті, і не маємо певного місця для мешкання.

¹²Ми працюємо, трудячись власними руками. Коли людиполяють нас, ми благословляємо. Переслідувані, ми терпимо.

¹³Оклеветані, ми молимся. Ми стали як брудоту світу, як мотря, яку витирають усі, навіть досі.

¹⁴Я не пишу цього, щоб постидити вас, але щоб поучати вас як моїх коханих дітей.

¹⁵Бо хоч ви маєте десять тисяч наставників у Христі, проте не багато отців. Бо в Христі Ісусі я став вашим отцем через Євангеліє.

¹⁶Я прошу вас тому, будьте наслідувачами мене.

¹⁷Через це я послав до вас Тимофія, який є мій коханий і вірний син в Господі, який нагадуватиме вам мої способи, які в Христі, як я повсюдно навчаю в кожній церкві.

¹⁸Деякі ж задули гордістю, наче я не приходитиму до вас.

¹⁹Але я приду до вас скоро, якщо Господь того бажатиме. І я дізнаюся не слово тих, які задуті гордістю, але силу.

²⁰Бо Царство Божє не в слові, а в силі.

²¹Що ви хочете? Чи прийти мені до вас з жезлом, чи в любові і духові кротості?