1 Kings 12

¹І пішов Ровоам до Сихему, бо туди зібрався весь Ізраїль, щоб проголосити його царем.

²І почув про це Яровоам, син Навата, який ще був в Єгипті, куди він утік від Соломона, і жив там; і повернувся Яровоам з Єгипту.

³І послали й покликали його. І прийшов Яровоам і весь Ізраїль до Ровоама й говорили:

⁴Отець твій обтяжив нам ярмо; тепер облегши обтяження отця твого й ярмо, яке він накинув на нас, ми будемо служити тобі.

⁵І сказав їм: Йдіть на три дні й поверніться до мене. І пішло було люд.

⁶І посоветувався цар Ровоам із старцями, що становили при Соломонові, його батькові, поки він був живий, говорячи: як ви посоветуєте дати відповідь людям цим?

⁷І сказали йому: якщо ти будеш добрий служитель людям цим і будеш говорити їм добрі слова, то вони будуть служити тобі все дні.

⁸Але він остав від ради старців, що дали йому раду, й посоветувався з молодими людьми, що виростали при ньому й становили при ньому.

⁹І сказав їм: яка ви даєте мені раду? що сказати мені людям цим, що говорять: облегши ярмо, яке накинув на нас отець твій?

¹⁰І говорили йому молоді люди, що виростали при ньому: так скажи людям цим, що говорять тобі: отець твій обтяжив нам ярмо, облегши його нам; так скажи їм: мізинець мій товстіший за стегна отця мого.

¹¹І тепер отець мій обтяжив вас важким ярмом, а я ще більше обтяжу вас; отець мій карав вас бичами, а я карату вас скорпіонами.

¹²І прийшов Яровоам і весь народ до Ровоама у третій день, як царь сказав: повертайтеся до мене у третій день.

¹³І відповів їм цар жорстоко й оставив раду старців.

¹⁴І говорив їм за словом молодих людей, говорячи: отець мій обтяжив вас ярмом, а я ще більше обтяжу вас; отець мій карав вас бичами, а я карату вас скорпіонами.

¹⁵І не послухав цар народ; бо це було від Господа, щоб здійснити слово Його, яке Господь говорив через пророка Ахію з Шило до Яровоама, сина Навата.

¹⁶І побачив весь Ізраїль, що цар не послухав його, то й відповів народ цареві, говорячи: яка нам частина в Давидові? немаємо спадщини в сину Ієссея; у твої скинії, Ізраїле! Тепер розпорядися своїм домом, Давиде. І пішов Ізраїль у свої скинії.

¹⁷Та над синами Ізраїля, що мешкали в містах Йудиних, царював ще Ровоам.

¹⁸І послав цар Ровоам Адорама, що був над данню; але весь Ізраїль закидав його каменем, і він помер. І поспішив цар Ровоам встати на колісницю й утекти до Єрусалиму.

¹⁹І відступив Ізраїль від дому Давидова аж до цього дня.

²⁰І коли почув весь Ізраїль, що повернувся Яровоам, послали й покликали його на збір народу й проголосили його царем над всім Ізраїлем; не послідував дому Давидова крім племені Йудиного.

²¹І прийшов Ровоам до Єрусалиму й скликав весь дім Йуди й племе Веніамина, сто вісімдесят тисяч обраних воїнів, щоб воювати проти Ізраїля й повернути царство Ровоамові, синові Соломонову.

²²І було слово Божіє до Шемаї, чоловіка Божого, говорячи:

²³Скажи Ровоамові, синові Соломонову, цареві Йудину, й всьому дому Йуди й Веніамина й решті народу, говорячи:

²⁴Так говорить Господь: не йдіть воювати проти братів своїх, синів Ізраїлевих; повертайтеся кожен до свого дому, бо від Мене сталося це. І послухали слова Господня й повернулися, як сказав Господь.

²⁵І утвердив Яровоам Сихем в горах Ефремових й мешкав там; і вийшов звідти й утвердив Пенуел.

²⁶І сказав Яровоам в серці своєму: тепер царство повернеться до дому Давидова.

²⁷Якщо народ цей буде ходити жертвувати в дім Господній у Єрусалимі, то сердце народу цього повернеться до господаря свого, до Ровоама, царя Йудина, і вбють мене й повернуться до Ровоама, царя Йудина.

²⁸І посоветувавшись, зробив цар двох золотих однорогів і сказав народу: досить вам ходити до Єрусалиму; ось боги твої, Ізраїле, що вивели тебе з землі єгипетської.

²⁹І поставив одного в Ватилі, а другого в Дані.

³⁰І сталося це гріхом; бо народ ходив перед одним аж до Дану.

³¹І зробив він капиця на високих місцях й зробив священиків з простого народу, які не були з синів Левиних.

³²І наказав Яровоам свято в восьмому місяці, в п'ятнадцятий день місяця, подібно святу, що в Йудині; і вийшов до жертівника, щоб жертвувати.

³³І вийшов до жертівника, який він зробив в Ватилі, у п'ятнадцятий день восьмого місяця, у місяці, який він вибрав від себе, й наказав свято синам Ізраїлевим, і вийшов до жертівника, щоб жертвувати.