1 Kings 13

¹Ось прийшов чоловік Божий з Юди по слову Господа до Вефілю; а Єровоам стояв при жертівнику, щоб палити фімі́ам.

²І він кликнув на жертівник по слову Господа й сказав: Жертівниче, жертівниче! так говорить Господь: ось народиться син дому Давидова, ім'ям Йосія, і він принесе на тобі в жертву священиків високих місць, що палять на тобі фімі́ам, а кості людські спалять на тобі.

³І дав він знамення в той день, сказавши: це знамення, яке Господь промовив: ось жертівник розколеться, і попіл, що на ньому, розсиплеться.

⁴І сталося, як чув цар слово чоловіка Божого, що він кликнув на жертівник у Вефілі, то Єровоам простягнув руку від жертівника, сказавши: схопіть його! Але рука його, яку він простягнув на нього, всохла, й він не міг відтягнути її назад до себе.

⁵І жертівник розколеться, й попіл розсипався від жертівника, за знаменням, яке дав чоловік Божий по слову Господа.

⁶І сказав цар чоловікові Божому: помолися ж до Господа, Бога твого, й помолися за мене, щоб рука моя мені була відновлена. І чоловік Божий помолився до Господа, й рука царя була йому відновлена й стала як раніше.

⁷І сказав цар чоловікові Божому: піди зі мною до дому й освіжися, й я дам тобі дар.

⁸І сказав чоловік Божий цареві: якби ти дав мені половину свого дому, я не піду з тобою й не буду їсти хліба й не буду пити води на цьому місці;

⁹бо мені так було наказано по слову Господа: не їж хліба й не пий води й не ходи тією ж дорогою, якою ти прийшов.

¹⁰І пішов він іншою дорогою й не повернувся тією ж дорогою, якою прийшов до Вефілю.

¹¹Жив же у Вефілі один старий пророк; і один з його синів прийшов і розповів йому всю діяльність, яку зробив чоловік Божий того дня у Вефілі; і слова, які він сказав цареві, розповіли вони й своєму батькові.

¹²І сказав їм батько їх: якою дорогою він пішов? І його сини бачили дорогу, якою пішов чоловік Божий, що прийшов з Юди.

¹³І сказав він своїм синам: сідлайте мені ослицю. І вони сідлали йому ослицю; і він сів на неї.

¹⁴І пішов він слідом за чоловіком Божим, і знайшов його сидячим під дубом, і сказав йому: чи ти той чоловік Божий, що прийшов з Юди? Він сказав: я.

¹⁵І сказав йому: піди зі мною до дому й їж хліба.

¹⁶Він сказав: я не можу повернутися з тобою й не піду з тобою; й не буду їсти хліба й пити води з тобою на цьому місці;

¹⁷бо сказано було мені по слову Господа: не їж там хліба й не пий води, й не ходи тією ж дорогою, якою ти прийшов.

¹⁸Він сказав йому: і я пророк, як і ти; і ангел говорив мені по слову Господа, сказавши: введи його назад до своєї оселі, щоб він їв хліба й пив води. Але він обманув його.

¹⁹І він повернувся з ним, й їв хліба в його оселі, й пив води.

²⁰І сталося, коли вони сиділи при столі, то слово Господа прийшло до пророка, що вивів його назад.

²¹І кликнув він до чоловіка Божого, що прийшов з Юди, сказавши: так говорить Господь: за те, що ти не послухав голосу Господа й не дотримав заповіді, яку заповідав тобі Господь, Бог твій,

²²а повернувся й їв хліба й пив води на місці, про яке Господь сказав тобі: не їж хліба й не пий води, — то тіло твоє не прийде до гробу твоїх батьків.

²³І сталося, коли він поїв хліба й попив води, то він сідлав йому ослицю для пророка, якого він вивів.

²⁴І пішов він, і лев зустрів його на дорозі й вбив його; і тіло його було кинуте на дорогу, і ослиця стояла поруч; лев також стояв при тілі.

²⁵І ось люди проходили й побачили тіло, кинуте на дорогу, й лева, що стояв при тілі; і пішли й розповіли у місті, де жив старий пророк.

²⁶Коли чув пророк, що вивів його з дороги, то сказав: це чоловік Божий, що не послухав голосу Господа; тому Господь видав його льву, який розтав його й вбив його, по слову Господа, яке Господь промовив до нього.

²⁷І сказав він своїм синам, кажучи: сідлайте мені ослицю. І вони сідлали.

²⁸І пішов і знайшов його тіло, кинуте на дорогу, й ослицю й лева, що стояли при тілі; лев не їв тіла й не розтав ослиці.

²⁹І піднято пророком тіло чоловіка Божого, й покладено на ослицю, й привезено назад; і він прийшов до міста старого пророка, щоб оплакувати й поховати його.

³⁰І покладено його тіло в його власній гробниці; й оплакували його, кажучи: о браже!

³¹І сталося, коли він поховав його, то говорив своїм синам, кажучи: коли я помру, то поховайте мене в гробниці, у якій поховано чоловіка Божого; складіть кості мої поруч з його кістками.

³²Бо наперевелося слово, яке він кликнув по слову Господа на жертівник у Вефілі й на всі оселі високих місць, що в містах Самарії, воно наперевелося.

³³І після цієї справи Єровоам не повернувся з дороги своєї лукавої, а знов робив зі всього народу священиків високих місць: хто хотів, того він освячував, щоб він був священиком високих місць.

³⁴І це було гріхом для дому Єровоамова, щоб вирубати й знищити його з поверхні землі.