1 Kings 18

¹І сталося по багатьох днях, що слово Господнє прийшло до Іллі в третій рік, кажучи: піди, покажи себе Ахаву, і я пошлю дощ на землю.

²І пішов Ілля, щоб показати себе Ахаву. А голод був великий в Самарії.

³І призвав Ахав Овадію, який був правителем дому його. (А Овадія боявся Господа дуже:

⁴бо коли Єзавель вибивала пророків Господніх, то Овадія взяв сто пророків і сховав їх по п'ятидесяти в печері, і годував їх хлібом та водою.)

⁵І сказав Ахав до Овадії: піди по землі до всіх джерел води й до всіх потоків, авжеж знайдемо траву й збережемо живими коней та мулів, щоб не втратити нам всієї худоби.

⁶І розділили вони край між собою, щоб обійти його: Ахав пішов одною дорогою сам, а Овадія пішов іншою дорогою сам.

⁷І коли Овадія був у дорозі, то ось зустрів його Ілля; і впізнав його, і впав на обличчя своє, і сказав: чи ти він, пане мій, Іллє?

⁸І він відповів йому: я він; піди, скажи панові своєму: ось Ілля тут.

⁹І сказав він: яким гріхом я згрішив, що ти предаєш раба свого в руку Ахава, щоб убити мене?

¹⁰Живий Господь, Бог твій! немає ні народу, ні царства, куди б не послав панове мій шукати тебе; і коли кажуть: його тут немає, то він береться у клятву того царства й того народу, що не знайшли тебе.

¹¹А тепер ти кажеш: піди, скажи панові своєму: ось Ілля тут.

¹²І буде так: як тільки я відійду від тебе, то Дух Господній перенесе тебе куди не знаю, і так як я прийду й скажу Ахаву, то він не знайде тебе, і вб'єть мене; а раб твій боявся Господа з юності моєї.

¹³Чи не було розповідано панові моєму, що я робив, коли Єзавель вибивала пророків Господніх, як я сховав сто чоловіків з пророків Господніх по п'ятидесяти в печері й годував їх хлібом та водою?

¹⁴А тепер ти кажеш: піди, скажи панові своєму: ось Ілля тут; та він вб'єть мене.

¹⁵І сказав Ілля: живий Господь Саваоф, перед котрим я стою, я справді покажусь йому сьогодні.

¹⁶І пішов Овадія навустріч Ахаву, і розповів йому; і пішов Ахав навустріч Іллі.

¹⁷І сталося, коли побачив Ахав Іллю, то сказав Ахав до нього: чи ти той, хто смутить Ізраїль?

¹⁸І він відповів: я не смутив Ізраїль, але ти й дім батька твого, тим, що ви залишили заповіді Господні й пішли вслід Ваалам.

¹⁹Тож тепер пошли й зібери до мене весь Ізраїль на гору Кармил, та чотирьохсот п'ятидесят пророків Ваалових та чотирьохсот пророків Асирі, що їдять за столом Єзавелі.

²⁰І послав Ахав до всіх синів Ізраїльських і зібрав пророків на гору Кармил.

²¹І приступив Ілля до всього народу й сказав: доки ви кульгаватимете на обидві сторони? Якщо Господь є Бог, то йдіть вслід за ним; а якщо Ваал, то йдіть вслід за ним. І не відповів народ йому ні слова.

²²Тоді сказав Ілля до народу: я один залишився з пророків Господніх, а пророків Ваалових чотирьохсот п'ятидесят чоловіків.

²³Дайте нам тепер двох телиць; і нехай вони виберуть собі одну телицю й розпорубають її й покладуть на дрова й вогню під нею не кладуть; а я приготую другу телицю й покладу її на дрова й вогню під нею не складу.

²⁴І ви кличте на ім'я бога вашого, а я кликну на ім'я Господа; а Бог, який відповість вогнем, нехай той буде Бог. І весь народ відповів та сказав: добре слово.

²⁵І сказав Ілля до пророків Ваалових: виберіть собі одну телицю й приготуйте спочатку, бо вас багато; і кличте на ім'я бога вашого, але вогню під неї не кладіть.

²⁶І взяли вони телицю, що їм дана була, й приготовили, й кликали на ім'я Ваала від ранку аж до полудня, кажучи: Ваале, услишь нас! Але не було ні голосу, ні відповіді. І стрибали вони біля жертівника, що його зробили.

²⁷І сталося в полудень, що Ілля глумився над ними й сказав: кличте голосніше, бо він бог; або він мислить, або він на дорозі, або, авжеж, він спить та прокинеться.

²⁸І кликали вони голосніше й різали себе по звичаю своєму ножами й списами, поки кров не текла на них.

²⁹І сталося, коли минула половина дня, то вони пророкували аж до часу принесення вечірної жертви; але не було ні голосу, ні відповіді, ні слухача.

³⁰І сказав Ілля до всього народу: приступіть до мене. І приступив весь народ до нього. І поправив Ілля жертівник Господній, що був розвалений.

³¹І взяв Ілля дванадцять каменів, за числом племен синів Якова, до котрих прийшло слово Господне, кажучи: Ізраїль буде твоє ім'я.

³²І збудував з каменів жертівник на ім'я Господа; й зробив канал навколо жертівника, великості, що вмістив би два сія насіння.

³³І поклав дрова в порядок, й розпорубав телицю й поклав на дрова. І сказав: наповніть чотири глеки водою й виливайте на всесожжену жертву й на дрова.

³⁴І сказав: зробіть це вдруге. І зробили вдруге. І сказав: зробіть це втретє. І зробили втретє.

³⁵І текла вода навколо жертівника; і канал також наповнив водою.

³⁶І сталося, коли прийшов час принесення вечірної жертви, то приступив пророк Ілля й сказав: Господе, Боже Авраама, Ісаака й Ізраїля, нехай буде відомо сьогодні, що Ти Бог в Ізраїлі й що я раб Твій і за Твоїм словом я зробив всі ці речі.

³⁷Услишь мене, Господе, услишь мене, щоб дізнався цей народ, що Ти, Господе, Бог, і що Ти звернув серце їхнє назад.

³⁸І впало вогнем від Господа й спожерло всесожжену жертву й дрова й камені й пил, й облизало воду, що була в каналі.

³⁹І коли бачив весь народ, то впав на обличчя й сказав: Господь, Він Бог! Господь, Він Бог!

⁴⁰І сказав їм Ілля: схопіть пророків Ваалових, щоб не лишилося з них нікого. І схопили їх, і звів їх Ілля до потоку Кішона й вбив їх там.

⁴¹І сказав Ілля Ахаву: піди, їж і пий, бо звук великого дощу.

⁴²І пішов Ахав їсти й пити. А Ілля піднявся на вершину Кармилу; й поклонився на землю й поклав обличчя своє між коліна своя.

⁴³І сказав служці своєму: піди тепер, поглянь в бік моря. І піднявся й поглянув та сказав: нічого немає. І сказав: піди ще семикраті.

⁴⁴І сталося на сьомий раз, що він сказав: ось хмара виходить з моря, мала, як людська рука. І сказав: піди, скажи Ахаву: запрягай колісницю й їдь, щоб дощ не затримав тебе.

⁴⁵І за короткий час потемніло небо від хмар і вітру, й був дощ великий. І сів Ахав на колісницю й поїхав у Їзреїль.

⁴⁶І рука Господня була на Іллі; й препасав він стегна свої й бігав перед Ахавом до входу в Їзреїль.