1 Kings 21

¹І сталося деякий час потому, що був один випадок з виноградником, що належав Наботу з Їзреїлю. Виноградник був у Їзреїлі, близько до палацу Ахава, царя Самарії.

²І сказав Ахав до Набота: "Дай мені твій виноградник, щоб зробити з нього город для овочів, бо він близько біля палацу мого. Я дам тобі натомість виноградник кращий від нього, або, якщо ти воліш, дам тобі його вартість сріблом."

³І відповів Набот Ахаву: "Боронь Господь мені дати тобі спадщину батьків моїх."

⁴І повернувся Ахав до дому свого гнівний й засмучений за словом Набота Їзреїльського, бо той сказав: "Не дам тобі спадщину батьків моїх." І ліг на ліжко своє, й обернув обличчя своє, й не їв хліба.

⁵І прийшла до нього Єзавель, дружина його, і сказала йому: "Чому дух твій такий смутний, й ти не їш хліба?"

⁶І сказав їй: "Тому, що я говорив до Набота Їзреїльського: дай мені твій виноградник за срібло, або, якщо ти волієш, дам тобі виноградник інший натомість. І він відповів: не дам тобі виноградника мого."

⁷І сказала йому Єзавель, дружина його: "Чи ти нині царюєш над Ізраїлем? Встань, їж хліб і серце твоє нехай веселиться; я дам тобі виноградник Набота Їзреїльського."

⁸І написала листи ім'ям Ахава, й запечатала їх печаттю його, й послала листи до старійшин та знатних людей, що мешкали з Наботом у місті його.

⁹І написала вона в листах: "Скликайте піст, й посадіть Набота на видному місці серед народу.

¹⁰І посадіть проти нього двох людей, сини Велііала, щоб вони засвідчили проти нього, кажучи: ти благословив Бога й царя. А потім виведіть його й побийте його каменем, щоб він помер."

¹¹І зробили люди міста його, старійшини й знатні люди, що мешкали в його місті, як послала їм Єзавель, як написано було в листах, що послала вона до них.

¹²Вони скликали піст, й посадили Набота на видному місці серед народу.

¹³І прийшли дві людини, сини Велііала, й сіли проти нього, й засвідчили проти Набота перед народом, кажучи: Набот благословив Бога й царя. І виведли його за місто й побили його каменем, й він помер.

¹⁴І послали вони до Єзавель, кажучи: "Набот побитий каменем і помер."

¹⁵І сталося, як почула Єзавель, що Набот побитий каменем і помер, то сказала Єзавель до Ахава: "Встань, посідь виноградник Набота Їзреїльського, який він не захотів дати тобі за срібло; бо Набот живий немає, а помер."

¹⁶І сталося, як почув Ахав, що Набот помер, то встав Ахав, щоб піти вниз на виноградник Набота Їзреїльського, щоб посісти його.

¹⁷І сталося слово Господнє до Іллі Тисбійця, кажучи:

¹⁸"Встань, зійди назустріч Ахаву, царю Ізраїлеву, що в Самарії; ось він на виноградику Набота, куди він зійшов, щоб посісти його.

¹⁹І скажи йому, кажучи: так говорить Господь: чи ти вбив і ще й посів? І скажи йому, кажучи: так говорить Господь: на місці, де лизали собаки кров Набота, будуть лизати собаки й кров твою, саме твою."

²⁰І сказав Ахав до Іллі: "Чи знайшов ти мене, ворог мій?" І він сказав: "Знайшов я тебе, бо ти продав себе, щоб чинити зло перед очима Господніми.

²¹Ось я приведу на тебе беду, й знищу нащадків твоїх, й витну від Ахава кожного чоловіка, рабів й вільних у Ізраїлі.

²²І дам дім твій, як дім Єровоама, сина Наватова, й як дім Ваші, сина Ахіївого, за те, що ти гнівив мене й гнівив Ізраїль.

²³І також про Єзавель говорить Господь, кажучи: собаки будуть їсти Єзавель біля стіни Їзреїлю.

²⁴Того з Ахава, хто умре у місті, їдять собаки; а того, хто умре у полі, їдять птиці небесні."

²⁵Впевно, не було такого, хто б продав себе, щоб чинити зло перед очима Господніми, як Ахав; на нього підмовляла Єзавель, дружина його.

²⁶І чинив він найвідміннше, ходячи слідом за идолами, як робили Амориї, яких прогнав Господь перед обличчям синів Ізраїлевих.

²⁷І сталося, як почув Ахав ці слова, то розірвав одежу свою, й облік мішком тіло своє, й постив себе; й ходив у мішку й говорив смиренно.

²⁸І сталося слово Господнє до Іллі Тисбійця, кажучи:

²⁹"Чи видів ти, як смирився Ахав передо мною? За те, що він смирився передо мною, я не приведу беду в дні його, а в дні сина його приведу беду на дім його."