2 Chronicles 10

¹І пішов Ровоам до Сихему, бо в Сихемі зібрався весь Ізраїль, щоб поставити його царем.

²І сталося, коли почув про те Яровоам, син Наватів, що був в Єгипті, куди втік від обличчя царя Соломона, то повернувся Яровоам з Єгипту.

³І послали, і покликали його. І прийшли Яровоам та весь Ізраїль і говорили до Ровоама, кажучи:

⁴Батько твій важко розтяжив ярмо наше, а тепер полегши ти трохи від важкої роботи батька твого та від його важкого ярма, що він покладав на нас, і ми служитимемо тобі.

⁵І він сказав їм: Приходьте до мене через три дні. І пішов народ.

⁶І царь Ровоам радився зі старшими, які стояли перед Соломоном, батьком його, поки той був живий, кажучи: Яку раду даєте ви мені, щоб дати відповідь цьому народові?

⁷І говорили вони йому, кажучи: Якщо ти будеш добрий до цього народу, і вподобаєш їм, і говоритимеш до них добрі слова, то вони будуть слугами твоїми навіки.

⁸Але він залишив раду, яку дали йому старші, і радився з молодими, які виросли з ним та стояли перед ним.

⁹І сказав їм: Яку раду даєте ви, щоб ми дали відповідь цьому народові, що сказав мені: Полегши ярмо, яке накладав на нас батько твій?

¹⁰І молоді, які виросли з ним, сказали йому, кажучи: Так скажи народові, що говорив тобі, кажучи: Батько твій важко розтяжив ярмо наше, а ти облегши його для нас, тобто скажи їм: Мізинець мій товстіший за стегна батька мого.

¹¹Батько мій покладав на вас важке ярмо, а я додам ще до вашого ярма; батько мій карав вас батогами, а я каратиму вас скорпіонами.

¹²І прийшли Яровоам та весь народ до Ровоама на третій день, як царь наказав, кажучи: Приходьте до мене на третій день.

¹³І відповів їм цар грубо; і залишив царь Ровоам раду старших,

¹⁴І відповів їм за радою молодих, кажучи: Батько мій важко розтяжив ярмо наше, а я додам до нього; батько мій карав вас батогами, а я каратиму вас скорпіонами.

¹⁵І не послухав цар народу, бо то була від Господа причина, щоб виконатися слово Господнє, яке сказав Він через руку Ахії Силомлянина до Яровоама, сина Наватова.

¹⁶І коли побачив весь Ізраїль, що цар не послуховує його, то відповів народ цареві, кажучи: Яка нам частка в Давидові? та й спадку немаємо в сина Єссеївому; в намети твої, Ізраїлю! Тепер пилнуй свого дому, Давиде. І пішов весь Ізраїль у намети свої.

¹⁷А дітей Ізраїльських, що мешкали в містах Юдиних, царював над ними Ровоам.

¹⁸І послав цар Ровоам Адорама, що був над данню; і закидали його каменями діти Ізраїльські, і він помер. І поспішив цар Ровоам взійти на колісницю, щоб утекти до Єрусалиму.

¹⁹І відпав Ізраїль від дому Давидового аж до сього дня.