2 Chronicles 26

¹Тоді весь народ Юди взяв Озію, якому було шістнадцять років, і зробив його царем замість його батька Амасії.

²Він був будівничим Елофа, який повернув для Юди після смерті царя.

³Озія був шістнадцяти років, коли став царем, і панував у Єрусалимі п'ятдесят два роки; ім'я його матері було Єхіліївна з Єрусалима.

⁴Він робив те, що правильне в очах Господа, як робив його батько Амасія.

⁵Він присвятив себе шуканню Господа в дні Захарії, який наставляв людей у страху Божому; і поки він був вірний Господеві, Бог просував його справи.

⁶Він вийшов і воював з філістимлянами, зруйнував стіни Гату, Яблнея та Азоту, і будував міста в краї біля Азоту та серед філістимлян.

⁷І Бог допомагав йому проти філістимлян та проти арабів, що мешкали в Гур-Баалі, та проти мевнітян.

⁸Аммоніти давали дари Озії; і звістка про нього поширилася до меж Єгипту, бо він став дуже великим у силі.

⁹Озія побудував вежі у Єрусалимі при воротах у кутку та при воротах в долині та при повороті стіни, озброївши їх.

¹⁰І він поставив вежі в пустині та облаштував місця для складування води, бо він мав багато худоби в низовинах та на плоскогір'ї; і він мав землеробів та винограданів у горах та в родючій землі, бо він любив землеробство.

¹¹Крім того, Озія мав військо бійців, що виходили на війну загонами, як вони були записані Єїлем, писарем, та Маасією, начальником, під владою Ананії, одного з царських капітанів.

¹²Голови родів, сильні у війні, були два тисячі шістсот.

¹³І під їхнім командуванням було навчене військо триста сім тисяч п'ятисот, великої сили у війні, що допомагали цареві проти кого б то не прибув проти нього.

¹⁴І Озія озброїв все це військо панцирами та списами, шоломами та ланцюговою броєю та луками та камінням для метання з праші.

¹⁵І у Єрусалимі він зробив машини, винахід досвідчених людей, щоб розставити їх на вежах та кутках стін для метання стріл та великих каменів. І його ім'я було честь повсюдно; бо йому великою мірою допомагали, поки він став сильним.

¹⁶Але коли він став сильним, його серце піднялось у пиху, на його погибель; і він робив зло проти Господа, Бога свого; бо він увійшов до Храму Господнього з метою палити кадило на жертівнику кадила.

¹⁷І Азарія, священик, увійшов за ним з вісьмома десятками священиків Господніх, людей сильних;

¹⁸І вони закликали царя Озію та сказали йому: Паління кадила, Озіє, не твоя справа, але справа священиків, синів Аронових, що освячені для цієї роботи: вийди зі святого місця, бо ти вчинив зло, і це не буде на честь тобі перед Богом.

¹⁹Тоді Озія розгнівався; і він мав в руці судину для паління кадила; і коли його гнів запалав проти священиків, ознака хвороби прокази з'явилась на його чолі перед очима священиків у Храмі Господньому при жертівнику кадила.

²⁰І Азарія, верховний священик, та всі священики, дивлячись на нього, побачили ознаку прокази на його чолі та швидко вивели його назовні, і він сам поспішив вийти, бо покарання Господнє спало на нього.

²¹І цар Озія був прокажений до дня своєї смерті, живучи окремо в своєму палаці; бо він був усунений від Храму Божого; і син його Йотам панував над його палацом, судячи народ краю.

²²А решта діл Озії, перші та останні, були записані Ісаєю пророком, сином Амоса.

²³І Озія відійшов до спокою з батьками своїми; і поховали тіло його в землю в полі, яке було місцем похованення царів, бо сказали: Він прокажений. І син його Йотам став царем на його місці.