2 Chronicles 26

¹Тоді весь народ Юдеї взяв Озію, якому було шістнадцять років, і зробив його царем замість його батька Амасії.

²Він збудував Елоф та повернув його Юдеї, після того як цар заснув зі своїми батьками.

³Озія був шістнадцяти років, коли почав царювати, і царював пятидесят два роки в Єрусалимі. Ім'я його матері було Єхолія з Єрусалима.

⁴І робив він те, що було справедливо перед Господом, за всім, що робив його батько Амасія.

⁵І шукав він Бога в дні Захарії, який розумів видіння Божі; і доки він шукав Господа, Бог давав йому успіх.

⁶І вийшов він й воював проти филістимлян, і зруйнував мури Гафа, і мури Явнія, і мури Азоту, й побудував міста біля Азоту й серед філістимлян.

⁷І Бог допомагав йому проти філістимлян, і проти аравійців, що мешкали в Гурбаалі, і проти mehунеїв.

⁸І аммоніти дарували дари Озії; й ім'я його розійшлося далеко, аж до входу до Єгипту, бо він дуже укріпився.

⁹Крім того, Озія побудував вежі в Єрусалимі при брамі кута, і при брамі долини, і при повороті муру, й укріпив їх.

¹⁰Він також побудував вежі в пустелі й викопав багато криниць, бо мав велику худобу як у пониззі, так і на рівнинах; мав землеробів також і винороблів в горах та на Кармилі, бо він любив землеробство.

¹¹Крім того, Озія мав військо бійців, що виходили на війну по загонах, за числом їхнього обліку на руці Єїеля書писця й Маасеї володаря, під рукою Ананія, одного з царських начальників.

¹²Усе число начальників батьків сильних людей доблесті було дві тисячі й шістсот.

¹³А під їхньою рукою було військо триста тисяч семи тисяч й п'ятисот, що воювали з великою силою для допомоги цареві проти ворога.

¹⁴І Озія приготував для них по всьому війську щити, й списи, й шоломи, й кольчуги, й луки, й пращі для кидання каменів.

¹⁵І зробив він у Єрусалимі машини, винайдені кмітливими людьми, щоб бути на вежах й на бастіонах, щоб стріляти стрілами й великими каменями. І імя його розійшлося далеко, бо він був чудово допомагаємий, доки не став міцним.

¹⁶Але коли він став міцним, його серце пишалося на свою погибель; бо він відступив від Господа, Бога свого, й увійшов у храм Господній, щоб палити фіміам на жертівнику фіміаму.

¹⁷І вийшов за ним Азарія, священик, й із ним вісімдесят священиків Господніх, людей відважних.

¹⁸І вони супротивилися Озії, цареві, й сказали йому: Не належить тобі, Озіє, палити фіміам Господові, а священикам, синам Ааронів, що освячені палити фіміам; вийди зі святилища, бо ти зробив невір; і не буде це на честь тобі перед Господом Богом.

¹⁹Тоді Озія розгнівався й мав кадильницю в руці, щоб палити фіміам; і коли він гнівався на священиків, проказа виступила на його чолі перед священиками у храмі Господньому, біля жертівника фіміаму.

²⁰І глянули на нього Азарія, головний священик, й усі священики, й ось він був прокажений на чолі, й вони виштовхнули його звідти; і він сам поспішав також вийти, бо Господь вдарив його.

²¹І був Озія, цар, прокажений до дня своєї смерти, й мешкав у окремому домі, будучи прокажених; бо він був відлучений від дому Господня; і Йотам, його син, керував домом царя, судячи людей землі.

²²Решта справ Озії, перші й останні, написав пророк Ісая, син Амоцев.

²³І Озія заснув зі своїми батьками, й поховали його зі своїми батьками на полі поховання, що належало царям; бо сказали: Він прокажений; і Йотам, син його, став царювати на його місце.