2 Chronicles 32

¹Після цих подій та цієї вірності прийшов Сеннахирим, цар ассирійський, і вступив до Юдеї, і розташувався табором проти укріплених міст, і думав захопити їх собі.

²І коли Езекія побачив, що прийшов Сеннахирим і що він намірився воювати проти Єрусалиму,

³то він порадився зі своїми князями та сильними людьми зупинити води джерел, що були поза містом; і вони допомогли йому.

⁴І зібралося багато людей, і вони зупинили всі джерела та потік, що текли крізь середину землі, кажучи: навіщо королям ассирійським приходити й знаходити багато води?

⁵І він мужніючи, побудував весь мур, що був зруйнований, і піднявши його до веж, й іншу стіну зовні, і міцнув Мілло в місті Давидовім, і зробив зброю та щити у великій кількості.

⁶І поставив він полководців над народом, і зібрав їх до себе на широкому місці при воротах міста, і говорив їм слова утіхи, кажучи:

⁷Будьте міцні та мужні, не бійтеся й не жахайтеся царя ассирійського й усієї множини, що з ним; бо більший є з нами, ніж з ним:

⁸з ним рука плоті; а з нами Господь, Бог наш, щоб допомагати нам і битися наші битви. І народ мужніював, спираючись на слова Езекії, царя юдейського.

⁹Після цього послав Сеннахирим, цар ассирійський, своїх рабів до Єрусалиму (а він був перед Лахісом зі всією своєю силою) до Езекії, царя юдейського, і до всієї Юдеї, що була в Єрусалимі, кажучи:

¹⁰Так говорить Сеннахирим, цар ассирійський: на що ви надаєтеся, що стійте в облозі в Єрусалимі?

¹¹Чи не переконує вас Езекія, щоб ви умерли від голоду й спраги, кажучи: Господь, Бог наш, визволить нас з руки царя ассирійського?

¹²Чи не взяв той самий Езекія Його високі місця та жертовники й наказав Юдеї та Єрусалиму, кажучи: перед одним жертовником будете поклонятися й на ньому будете палити фіміам?

¹³Чи не знаєте ви, що я й мої батьки зробили всім народам земель? Чи могли боги народів земель якимось чином визволити свою землю з моєї руки?

¹⁴Хто був між усіма богами тих народів, яких мої батьки цілком знищили, що міг би визволити свій народ з моєї руки, щоб ваш Бог міг визволити вас з моєї руки?

¹⁵Отже, нехай вас не обманює Езекія й не переконує таким чином, й не вірте йому; бо не було бога жодного народу чи царства, який би міг визволити свій народ з моєї руки й з руки моїх батьків: настільки ж менше ваш Бог визволить вас з моєї руки?

¹⁶І раби його ще більше говорили проти Господа, Бога, й проти раба Його Езекії.

¹⁷Він також писав листи, щоб хулити Господа, Бога Ізраїльського, й говорити проти Нього, кажучи: як боги народів земель, які не визволили свій народ з моєї руки, так не визволить Бог Езекії свій народ з моєї руки.

¹⁸І вони кричали голосом великим єврейською мовою до народу Єрусалиму, що був на стіні, щоб страхнути його й розтривожити його; щоб захопити місто.

¹⁹І вони говорили про Бога Єрусалиму, як про богів народів землі, що є твором людських рук.

²⁰І Езекія, цар, й Ісая, пророк, син Амоців, молилися через це й кричали до неба.

²¹І послав Господь ангела, який знищив усіх сильних воїнів й вождів та полководців у таборі царя ассирійського. І він повернувся з посоромленою обличчям до своєї землі. І коли він увійшов у дім свого бога, то вийшли з його нутра й убили його там мечем.

²²Так Господь спас Езекію й жителів Єрусалиму з руки Сеннахирима, царя ассирійського, й з руки всіх інших, і вів їх на всі сторони.

²³І багато хто приносив дари Господеві до Єрусалиму й дорогоцінні речі Езекії, царю юдейському; так що він був вознесений перед очима всіх народів відтоді.

²⁴У ті дні Езекія захворів смертельно: і молився він до Господа; і Господь говорив до нього й дав йому знамення.

²⁵Але Езекія не відплатив за добро, що було зроблене йому; бо його серце піднялося: отже, було гнів на нього й на Юдею й на Єрусалим.

²⁶Проте Езекія смирив себе за гордість свого серця, як він сам, так й жителі Єрусалиму, так що гнів Господній не прийшов на них у дні Езекії.

²⁷І мав Езекія надзвичайно багато багатств та честі: і приготував собі скарбниці для срібла й золота й дорогоцінних камінь, і прянощів, і щитів, й для всякого роду ласкавих судин;

²⁸а також зерносховища для зростання пшениці й нового вина й олії; й стайні для всякого роду худоби й овець у завірах.

²⁹Більше того, він приготував йому міста й володіння на худобу й стада в множині; бо дав йому Бог дуже багато добра.

³⁰Цей самий Езекія закупорив верхнє джерело вод Гіхона й спрямував їх прямо вниз на західний бік міста Давидова. І Езекія мав успіх у всіх своїх діяннях.

³¹Однак щодо послів князів вавилонських, які посилали до нього допитуватися про дивіння, що сталося в землі, Бог залишив його, щоб спробувати його, щоб він пізнав все, що в його серці.

³²А решта подій Езекії й його добрих діл, ось вони писані у видінні Ісаї, пророка, сина Амоцвого, у книзі царів юдейських та ізраїльських.

³³І Езекія спав зі своїми батьками, й поховали його на схилі гробниці синів Давидових: і вся Юдея й жителі Єрусалиму засвідчили йому честь при його смерті. І воцарився Манасія, син його, на його місце.