2 Chronicles 32

¹Після цих подій та утвердження їх, Сеннахирим, цар ассирійський, прийшов і вступив у Юду, та став табором проти укріплених міст, і думав здобути їх собі.

²І коли Езекія побачив, що Сеннахирим прийшов, і що він постановив воювати проти Єрусалиму,

³То радився з князями своїми та з мужами своїми сильними, щоб затулити води джерел, які були поза містом; і вони допомогли йому.

⁴І зібралось багато людей, які затулили всі джерела та потік, що текли посередині землі, кажучи: чому царі ассирійські мають прийти й знайти багато води?

⁵І він укріпив себе, та збудував весь мур, що був зруйнований, та підніс його до веж, та другий мур ззовні, та відновив Мілло в місті Давидовому, та зробив стріли та щити в достатку.

⁶І поставив він воєначальників над людьми, та зібрав їх до себе на вулицю брами міста, та говорив до них утішливо, кажучи:

⁷Будьте сильні та мужні, не бійтеся й не страшіться царя ассирійського, ні всього зібрання, що з ним; бо більше з нами, ніж з ним:

⁸З ним рука тілесна; але з нами Господь, Бог наш, щоб допомагати нам й воювати нам битви наші. І народ заспокоївся на словах Езекії, царя юдейського.

⁹Після того Сеннахирим, цар ассирійський, послав рабів своїх до Єрусалиму, (а сам він лягав облогою на Лахіс, та вся сила його з ним,) до Езекії, царя юдейського, та до всієї Юди, що була в Єрусалимі, кажучи:

¹⁰Так говорить Сеннахирим, цар ассирійський: на що ви надаєтеся, що сидите в облозі в Єрусалимі?

¹¹Чи не переконує вас Езекія, щоб ви видалися на смерть голодом та спрагою, кажучи: Господь, Бог наш, виручить нас із руки царя ассирійського?

¹²Чи не взяв же Езекія висоти його та олтарі його, та наказав Юді та Єрусалиму, кажучи: перед одним олтарем будете вклонятися й на ньому палити фіміам?

¹³Чи не знаєте ви, що я та батьки мої зробили всім народам других земель? чи змогли боги народів тих земель якимось чином визволити землі їхні із руки моєї?

¹⁴Хто був серед усіх богів тих народів, яких батьки мої повністю винищили, хто б міг визволити народ свій із руки моєї, щоб Бог ваш міг визволити вас із руки моєї?

¹⁵Тепер отже хай не обманює вас Езекія, й не переконує вас так, й не вірте йому; бо жодний бог жодного народу чи царства не міг визволити народ свій із руки моєї та із руки батьків моїх; тим більше Бог ваш не визволить вас із руки моєї?

¹⁶І раби його говорили далі проти Господа, Бога, та проти раба його Езекії.

¹⁷Писав також листи, щоб хулити Господа, Бога Ізраїльського, та говорити проти Нього, кажучи: як боги народів других земель не визволили народів своїх із руки моєї, так не визволить Бог Езекії народу його із руки моєї.

¹⁸Тоді вони кричали голосом великим по-юдейськи до народу Єрусалиму, що був на мурі, щоб залякати їх та змутити; щоб здобути місто.

¹⁹І говорили проти Бога Єрусалиму, як проти богів народів землі, які були ділом рук людських.

²⁰І за се Езекія, цар, та пророк Ісая, син Амоців, молилися та кричали до неба.

²¹І послав Господь ангела, котрий вирізав усіх мужів сильних та военачальників та начальників у таборі царя ассирійського. І він повернувся зі сором на обличчі в землю свою. І коли він прийшов в дім бога свого, то ті, що вийшли з утроб його, вразили його там мечем.

²²Так Господь визволив Езекію та жителів Єрусалиму з руки Сеннахирима, царя ассирійського, та з руки всіх інших, й напрямував їх з усіх боків.

²³І багато хто приносили дари Господу до Єрусалиму, та подарунки Езекії, цареві юдейському; так що він був величав в очах усіх народів від того часу й далі.

²⁴В ті дні Езекія захворів на смерть, та молився до Господа; й Господь говорив до нього, та дав йому знак.

²⁵Та Езекія не відповідав за добро, яке було зроблено йому; бо серце його піднялось; тому гнів був на ньому, та на Юді та Єрусалимі.

²⁶Проте Езекія поклав себе смиренно за гордість серця свого, як він, так і жителі Єрусалиму; так що гнів Господній не прийшов на них в дні Езекії.

²⁷І Езекія мав надзвичайно багато багатства та честі; й зробив собі скарбниці для срібла, та для золота, та для дорогоцінних каменів, та для прянощів, та для щитів, та для всякого роду приємних драгоцінностей;

²⁸Й складища також для приросту хліба, та вина, та оліївки; й стайні для всякого роду худоби, та хліви для стад.

²⁹Крім того, він здобув собі міста, та володіння стад та череди в достатку; бо Бог дав йому добро дуже багато.

³⁰Той самий Езекія затулив верхній водопровід Гіхона, та привів його прямо вниз до західної сторони міста Давидова. І Езекія добував успіху в усіх діяннях своїх.

³¹Однак у справі послів князів вавилонських, що послали до нього, щоб розпитати про дивну річ, що сталась у землі, Бог залишив його, щоб спробувати його, щоб пізнати все, що в серці його.

³²А решта подій Езекії та добра його, ось вони написані в зіненні Ісаї, пророка, сина Амоцового, та в книзі царів Юдейських та Ізраїльських.

³³І Езекія спав з батьками своїми, й поховали його на гробницях синів Давидових; та вся Юда й жителі Єрусалиму почтили його при смерті його. І Манасія, син його, царював замість нього.