2 Corinthians 12

¹Хоча це й безглуздо, я буду хвалитися видіннями та откровеннями від Господа.

²Я знаю людину в Христі, яка чотирнадцять років тому була взята до третього неба. Чи була вона в тілі, чи поза тілом, я не знаю — знає Бог.

³І я знаю про цю людину — чи в тілі, чи поза тілом я не знаю, але знає Бог —

⁴що вона була взята до раю й почула невимовні слова, які не дозволено розповідати людині.

⁵Буду хвалитися такою людиною, але не буду хвалитися собою, окрім як моєю немічю.

⁶Навіть якби я захотів хвалитися, я не був би блазном, бо говорив би правду. Але я утримуюся, щоб ніхто не мав надмірної думки про мене за межами того, що він бачить у мені або чує від мене,

⁷або через ці надзвичайно велике откровення. Тому, щоб я не став гордим, мені була дана колючка в тіло, посланець Сатани, щоб мучити мене.

⁸Тричі я молив Господа вилучити її з мене.

⁹Але Він сказав мені: «Моєї благодаті достатньо для тебе, бо Моя сила досконала немічю». Тому я з великою радістю буду хвалитися моєю немічю, щоб на мені спочивала сила Христа.

¹⁰Ось чому задля Христа я радію немічю, образам, утискам, переслідуванням, скорботам. Бо коли я немічний, тоді я сильний.

¹¹Я став блазном, але ви змусили мене. Я повинен був бути похвалений вами, бо я нічим не менший за «надапостолів», хоча я нічого не варто.

¹²Я виявив серед вас ознаки справжнього апостола, включаючи знамення, чудеса й дива.

¹³Чим ви були гірші за інші церкви, крім того, що я ніколи не був для вас тягарем? Пробачте мені цю кривду!

¹⁴Ось я готовий прийти до вас вже втретє, і я не буду для вас тягарем, бо я бажаю не вашого майна, а вас самих. Адже діти не повинні копити для батьків, а батьки для дітей.

¹⁵Тому я з великою радістю витрачу все, що маю, і ще й себе витрачу за вас. Чи буде це тому, що я люблю вас більше, — вие мене менше любитимете?

¹⁶Нехай там буде як буде, я не був для вас тягарем. Проте, як хитрець, я спіймав вас хитрістю!

¹⁷Чи скористався я вами через когось із тих, кого я послав до вас?

¹⁸Я просив Тита прийти до вас й послав з ним нашого брата. Тит не скористався вами, чи не так? Хіба ми не ходили в тих самих стопах одним Духом?

¹⁹Ви все це время думаєте, що ми захищаємось перед вами? Ми говоримо перед Богом в Христі, і все це, дорогі друзі, ради вашого утвердження.

²⁰Бо я боюся, що коли прийду, то не знайду вас такими, якими я бажаю, а ви не знайдете мене таким, як бажаєте. Я боюся, що будуть суперечки, ревнощі, лютість, властолюбство, наклепи, пліткування, гордість і безладдя.

²¹Я боюся, що коли прийду знову, мій Бог залишить мене в розпачі перед вами, і я буду скорботний багатьма з тих, хто раніше грішив і не покаявся в нечистоті, розпусті та розпусництві, в якому вони жили.