2 Corinthians 1

¹Павло, апостол Христа Ісуса волею Божою, і Тимофій, брат наш, до церкви Божої в Коринті разом з усіма святими його по всій Ахаї:

²Благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

³Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець милосердя і Бог усякого утішення,

⁴який утішає нас у всякій скорботі нашій, щоб ми могли утішати тих, які перебувають у якій-небудь скорботі, тим утішенням, яким і самі утішаємося від Бога.

⁵Бо як надмір страждань Христових переповняє нас, так і утішення наше переповняє через Христа.

⁶Чи ми скорботні, то для вашого утішення й спасіння; чи утішаємося, то для вашого утішення, що діє в терпінні тих же страждань, які й ми переносимо.

⁷І надія наша про вас тверда, знаючи, що як ви причасні страданням нашим, так ви причасні і утішенню нашому.

⁸Бо не хочемо, браття, щоб ви не знали про скорботу нашу, яка спіткала нас у провінції Асії, що ми надзвичайно обтяжені понад міру своїх сил, так що й у самого життя відчаялися.

⁹Та й самі в собі ми мали смертний вирок, щоб ми не надіялися на себе, а на Бога, який воскрешує мертвих.

¹⁰Він визволив нас від такої смертельної небезпеки і ще визволить, на нього ми надіямося, що ще й надалі визволятиме,

¹¹вам також помагаючи молитвою за нас, щоб за безліч осіб, які просять за нас, благодаттю, дарованою нам, було подякувано багатьма.

¹²Бо наша хвала та: свідомість наша, що в простоті й чистоті перед Богом, а не в тілесній мудрості, але в благодаті Божій, ми перебували в світі, особливо ж перед вами.

¹³Бо не пишемо вам нічого, крім того, що ви читаєте або й розумієте. Сподіваюся ж, що

¹⁴ви розумітимете й до кінця, як розумієте нас частково, що ми ваша хвала, так само як і ви хвала нам у день Господа нашого Ісуса.

¹⁵І в цій упевненості я хотів спершу до вас прийти, щоб ви мали другу радість,

¹⁶і від вас пройти до Македонії, і від Македонії прийти знов до вас, і вами бути проводжений до Юдеї.

¹⁷Чи то, що я це намагався зробити, я вчинив за легковажністю? Або те, що я намагаюся, за плоттю намагаюся, щоб у мені було «так» і «так», і «ні» і «ні»?

¹⁸А Бог вірний, що слово наше до вас не було «так» і «ні».

¹⁹Бо Син Божий, Ісус Христос, що проповідував у вас нами, мною і Силою і Тимофієм, не був «так» і «ні», а в ньому було «так».

²⁰Бо скільки б обітниць Божих не було, в Ньому вони всі «так», і в Ньому і «амінь» від нас для слави Божої.

²¹А Той, Хто утверджує нас з вами у Христа і помазав нас, то Бог,

²²Який і запечатлів нас і дав Духа в сердця наші як задаток.

²³Я ж на Бога призиваю як свідка на душу мою, що для щадження вас я не приходив більше до Коринту.

²⁴Не що ми панівництвом над вашою вірою, а ми помічники вашої радості; бо ви стоїте твердо у вірі.