2 Corinthians 9

¹Але немає потреби мені щось писати вам у листі про служіння святим:

²Бо я добре знаю вашу готовність, про яку я хвалюся вами перед македонянами, говорячи, що Ахаія готова вже рік назад; і ваш приклад спонукав більшість до того ж.

³Але я послав братів, щоб те добре, що ми про вас говорили, виявилося істинним, і щоб ви, як я сказав, були готові:

⁴Щоб не сталося, що, якщо македоняни прийдуть зі мною, а ви не будете готові, ми (не говорячи вже про вас) опинимося в сорамі від цієї справи.

⁵Тому мені видалося за потрібне просити братів піти попереду та переконатися, що допомога, яку ви взялися дати, готова, щоб вона була похвалою, а не як би ми наживалися на вас.

⁶Але в Писаннях сказано: Той, хто сіє мало, і жне мало; а той, хто сіє щедро, щедро й жатиме.

⁷Кожен нехай дає, як він задумав у своєму серці; не з сумом, ані з примусу: бо Бог любить того, хто дає з охотою.

⁸А Бог может дати вам усяку благодать у достатку; щоб ви, маючи завжди всього досить, могли б мати надлишок на всякі добрі діла:

⁹Як написано в Писаннях: Він розсипав, дав бідним; правда його пребуває вічно.

¹⁰А Той, Хто подає насіння тому, що сіє, і хліб у їжу, подасть вам насіння і розмножить його, і збільшить плоди праведності вашої;

¹¹Щоб ви багатели на все, з щирістю серця, яка спричиняє нам подяку Богові через вас.

¹²Бо служіння цієї милостині не тільки поповнює потреби святих, але й через нас викликає багато подяк Богові;

¹³Завдяки цьому служінню вони прославляють Бога за те, що ви дійсно підкорилися євангелію Христа та щедро діліться з ними і зі всіма;

¹⁴А самі з молитвою благають за вас, щоб мати вас, через велику благодать Божу, що в вас.

¹⁵Слава Богові за дарунок Його, якого слова не можуть описати!