2 Kings 17

¹У дванадцятому році царювання Ахаза, царя Юдеї, Осія, син Ели, став царем Ізраїлю в Самарії і царював дев'ять років.

²Він чинив зло перед очима Господа, однак не як царі Ізраїлю, що були перед ним.

³Салманасар, цар ассирійський, прийшов походом на Осію, який був васалом Салманасара і платив йому данину.

⁴І відкрив цар ассирійський, що Осія зрадник, бо послав послів до Со, царя єгипетського, і більше не платив данину царю ассирійському, як робив то щороку. Тому Салманасар схопив його і посадив у в'язницю.

⁵Цар ассирійський вторгся в усю землю й похідцем вийшов на Самарію і облягав її три роки.

⁶У дев'ятому році Осії цар ассирійський взяв Самарію й переселив Ізраїльтян до Ассирії, і поселив їх у Халасі, і в Гозані при річці Habор, і в містах Мідії.

⁷Це сталося тому, що сини Ізраїлеві згрішили проти Господа, Бога свого, Який вивів їх із землі єгипетської з-під руки фараона, царя єгипетського, і побоялися богів інших.

⁸І повідувалися обичаями народів, яких Господь вигнав перед лицем їх, і обичаями царів Ізраїльських, що ті запровадили.

⁹І таємно чинили проти Господа, Бога свого, те, що негоже, й будували собі високі місця у всіх своїх містах — від вартівні до укріпленого міста.

¹⁰І встановлювали собі стовпи й ясені на кожному височькому пагорбі й під кожним розлогим деревом.

¹¹І каджили там на всіх височьких місцях, як ті народи, яких Господь переселив перед ними, і чинили ствердження, що розгнівали Господа.

¹²І служили ідолам, хоча Господь сказав їм: «Цього не робіть».

¹³І засвідчував їм Господь через всіх пророків своїх і провидців, кажучи: «Обернітеся від шляхів ваших лихих й дотримуйтеся заповідей Моїх і постанов Моїх, за всім законом, який Я наказав батькам вашим і який послав вам через слуг Моїх, пророків».

¹⁴Але вони не слухали й були впертішими за батьків своїх, що не вірили в Господа, Бога свого.

¹⁵І нехтували постанови Його й завітом, що Він уклав з батьками їхніми, і попередженнями Його, якими засвідчив їм. І ходили за марними ідолами й марніють самі, наслідуючи народи, що довкола них, про яких наказав їм Господь: «Не робіть, як вони».

¹⁶І покинули всі заповіді Господа, Бога свого, й зробили собі два литих ідоли на подобу телят та ясень, і поклонялися всьому воїнству небесному, й служили Ваалові.

¹⁷І проводили синів своїх та дочок своїх крізь вогонь, й вдавалися до гадання й відшукування знамень, і продавали себе на вчинення лиха перед очима Господа, розгнівляючи Його.

¹⁸І запалився гнів Господа дуже на Ізраїль й відсунув їх від лиця Свого. Лишилось тільки плем'я Юдине.

¹⁹І Юда також не зберігала заповідей Господа, Бога свого, й повідувалася обичаями, що запровадив Ізраїль.

²⁰І відкинув Господь весь насіння Ізраїльське й утискав їх, і віддавав їх у руки грабіжникам, доки не вернув їх від лиця Свого.

²¹Коли Господь відділив Ізраїль від дому Давидового, вони зробили царем собі Йеровоама, сина Наватового. І Йеровоам відвів Ізраїль від слідування Господу й спонукав його до великого гріха.

²²І ходили сини Ізраїлеві у всіх гріхах Йеровоама й не відступили від них,

²³доки не відсунув їх Господь від лиця Свого, як говорив через всіх слуг Своїх, пророків. І переселено було Ізраїльське царство в Ассирію до дня цього.

²⁴І привів цар ассирійський людей із Вавилону й із Кути, й із Авви, й із Гамату, й із Сефарваїму, й поселив їх у містах Самарії замість синів Ізраїльських. І посіли вони Самарію й жили в містах її.

²⁵І було на початку поселення їхнього, що вони не боялися Господа, і послав Господь на них левів, й вони убивали їх.

²⁶І скаджено було цареві ассирійському, говорячи: «Народи, які ти переселив і поселив у містах Самарії, не знають закону бога тієї землі, і Він послав на них левів, і ось вони убивають їх, бо вони не знають закону бога тієї землі».

²⁷І наказав цар ассирійський, кажучи: «Відправте туди одного з священиків, яких ви переселили звідти, і нехай він піде й поселиться там, і навчить їх законові бога тієї землі».

²⁸І прийшов один з священиків, яких переселили із Самарії, й поселився в Вифилі, й навчав їх боятися Господа.

²⁹Але кожен з народів робив своїх богів і поставляв їх у святилищах на височьких місцях, які зробили самаряни — кожен народ у своїх містах, де вони поселилися.

³⁰Люди вавилонські робили Суккот-Бенот, люди кутейські робили Нергала, люди гаматські робили Ашиму,

³¹і авійці робили Нібгаза й Тартака, і сефарвійці палили синів своїх вогню для Адрамелеха й Анамелеха, богів сефарвійських.

³²І боялися Господа, та й робили собі жерців з походженнях своїх для святилищ на височьких місцях.

³³І боялися Господа, та й служили богам своїм за звичаєм народів, з яких їх переселили.

³⁴До дня цього вони творять за звичаєм тим: не бояться Господа й не повідуються постановам Його й закону, й заповіді, яку наказав Господь дітям Якова, якому дав ім'я Ізраїль.

³⁵І закладав Господь з ними завіт та наказував їм, кажучи: «Не бійтеся богів інших й не поклоняйтеся їм, не служіть їм й не приносьте їм жертв».

³⁶А Господа, Який вивів вас із землі єгипетської могутністю великою й рукою простертою, Його бійтеся, Йому поклоняйтеся й Йому приносьте жертви.

³⁷І постанови й закони, й заповіді, які Він написав для вас, дотримуйте й творіть на все життя, й не бійтеся богів інших.

³⁸І завіту Мого, що Я закладав з вами, не забувайте, й богів інших не бійтеся.

³⁹А Господа, Бога вашого, бійтеся, і Він визволить вас з руки всіх ворогів ваших».

⁴⁰Але вони не слухали, а ходили за звичаєм своїм колишнім.

⁴¹І були ті народи богобійні й служили й ідолам своїм. Так робили й діти їхні й онуки — як робили батьки їхні, так роблять і до дня цього.