2 Kings 18

¹І сталося в третьому році Гошеї, сина Ели, царя Ізраїльського, що Єзекія, син Ахаза, царя Юдейського, почав царювати.

²Двадцять і п'ять років було йому, коли він почав царювати; і царював він двадцять і дев'ять років у Єрусалимі; і ім'я матері його було Абія, дочка Захарії.

³І робив він те, що справедливе в очах Господа, згідно зі всім, що робив Давид, батько його.

⁴Він усунув високі місця, і зламав стовпи, і зрубав Асиру; і поламав мідного змія, якого зробив Мойсей; бо аж до тих днів сини Ізраїльські палили йому фіміам; і назвав він його Нехуштаном.

⁵Він уповав на Господа, Бога Ізраїльського; так що після нього не було подібного йому серед усіх царів Юдейських, ні серед тих, що були перед ним.

⁶Бо він прилипнув до Господа; не відступав від слідування за ним, але дотримувався Його заповідей, які Господь наказав Мойсею.

⁷І Господь був із ним; куди б він не виходив, він мав успіх; і він повстав проти царя Ассирійського, і не служив йому.

⁸Він побив Філістимлян аж до Гази і границь її, від вежі сторожів до укріпленого міста.

⁹І сталося в четвертому році царя Єзекії, що був сьомий рік Гошеї, сина Ели, царя Ізраїльського, що Салманасар, цар Ассирійський, піднявся проти Самарії, і облягав її.

¹⁰І по закінченні трьох років вони взяли її; у шостому році Єзекії, що був дев'ятий рік Гошеї, царя Ізраїльського, Самарія була взята.

¹¹І цар Ассирійський запровадив Ізраїль в Ассирію, і поселив їх у Халаху, і при Габорі, річці Гозану, і в містах мідян,

¹²тому що вони не послухали голосу Господа, Бога свого, але порушили Його завіт, все те, що наказав Мойсей, слуга Господа, і не послухали й не робили.

¹³І в чотирнадцятому році царя Єзекії прийшов Сеннахариб, цар Ассирійський, проти всіх укріплених міст Юдейських, і взяв їх.

¹⁴І послав Єзекія, цар Юдейський, до царя Ассирійського в Лахіш, кажучи: я провинився; відступи від мене; те, що ти покладеш на мене, я несу. І призначив цар Ассирійський Єзекії, царю Юдейському, триста талантів срібла і тридцять талантів золота.

¹⁵І дав Єзекія йому все срібло, що знайшлось у домі Господа, і в скарбницях дому царського.

¹⁶У той час зрубав Єзекія золото з дверей храму Господа, і зі стовпів, які обкував Єзекія, цар Юдейський, і дав його царю Ассирійському.

¹⁷І послав цар Ассирійський Тартана, і Рав-саріса, і Рабшаке з Лахіша до царя Єзекії з великим військом у Єрусалим. І вони піднялись та прибули до Єрусалима. І коли вони піднялись, прибули й станули біля труби верхнього ставка, що на дорозі поля валяльника.

¹⁸І коли вони прикликали царя, вийшли до них Еліаким, син Хілкії, що був над домом, і Шебна писар, і Йоах, син Асафа, реєстратор.

¹⁹І сказав їм Рабшаке: скажіть же тепер Єзекії, так говорить великий цар, цар Ассирійський: що це за упокорення, на яке ти уповаєш?

²⁰Ти кажеш (але це тільки порожні слова): є рада та сила для війни. На кого ж ти уповаєш, що восстав проти мене?

²¹Ось, ти уповаєш на палицю цього пошкодженого тростини, то на Єгипет; якщо людина спирається на це, воно проходить через руку йому й пробиває її: такий фараон, цар Єгипту, для всіх, хто на нього уповає.

²²Але якщо ви скажете мені: ми уповаємо на Господа, Бога нашого; чи не той, чиї високі місця та жертівники Єзекія усунув, і сказав Юдеї та Єрусалиму: перед цим жертівником у Єрусалимі поклонятися?

²³Тепер отже, прошу, дай заставу господареві мому, царю Ассирійському, і я дам тобі дві тисячі коней, якщо ти зможеш поставити на них вершників.

²⁴Як же ти можеш відтіснути одного воєначальника з найменших рабів господаря мого, і уповати на Єгипет за колісниці й за коней?

²⁵Чи без Господа я прийшов на місце це, щоб знищити його? Господь сказав мені: піди на землю цю й знищи її.

²⁶Тоді сказав Еліаким, син Хілкії, і Шебна, і Йоах, Рабшаке: прошу, розмовляй зі слугами твоїми мовою сирійською; бо ми розуміємо її; і не розмовляй з нами мовою юдейською на вухо народу, що на стіні.

²⁷Але сказав їм Рабшаке: чи господар мій послав мене до господаря твого й до тебе, щоб говорити ці слова? чи не до людей, що сидять на стіні, щоб їдати власний помет свій та пити власну сечу з вами?

²⁸Тоді став Рабшаке й кричав голосом гучним мовою юдейською, й сказав, кажучи: слухайте слово великого царя, царя Ассирійського.

²⁹Так говорить цар: нехай Єзекія не обманює вас; бо він не зможе визволити вас з руки його;

³⁰і нехай Єзекія не побуджує вас уповати на Господа, кажучи: Господь неодмінно визволить нас, і місто це не буде дано в руку царю Ассирійському.

³¹Не слухайте Єзекії; бо так говорить цар Ассирійський: зробіть зі мною миру й вийдіть до мене; і їдіть кожний виноград свій, і кожний смоківницю свою, і пийте кожний воду цистерни своєї;

³²поки не прийду й не возьму вас до землі, подібної землі вашій, землі хліба й молодого вина, землі хліба й виноградників, землі маслин та меду, щоб ви жили й не помирали; і не слухайте Єзекії, коли він переконує вас, кажучи: Господь визволить нас.

³³Чи якийсь з богів народів коли-небудь визволив землю його з руки царя Ассирійського?

³⁴Де боги Хамату й Арпаду? де боги Сефарваїма, Хени й Іваї? чи визволили вони Самарію з руки моєї?

³⁵Хто серед усіх богів земель визволив землю свою з руки моєї, щоб Господь визволив Єрусалим з руки моєї?

³⁶Але народ мовчав і не відповідав йому ні слова; бо був наказ царя, кажучи: не відповідайте йому.

³⁷Тоді прийшли Еліаким, син Хілкії, що був над домом, і Шебна писар, і Йоах, син Асафа, реєстратор, до Єзекії з розірваним одягом та розповіли йому слова Рабшаке.