2 Kings 2

¹Коли Господь мав взяти Іллю на небо в смерчі, Ілля й Єлисей були на дорозі з Гілгалу.

²Ілля сказав Єлисею: «Залишайся тут; Господь послав мене в Вифіль». Але Єлисей сказав: «Як живий Господь і як живий ти, я не покину тебе». І вони пішли в Вифіль.

³Община пророків у Вифілі вийшла до Єлисея й запитала: «Чи знаєш ти, що Господь сьогодні забере твого господаря від тебе?» «Так, я знаю, — відповів Єлисей, — тому мовчіть».

⁴Тоді Ілля сказав йому: «Залишайся тут, Єлисею; Господь послав мене в Єрихон». А він відповів: «Як живий Господь і як живий ти, я не покину тебе». І вони пішли в Єрихон.

⁵Община пророків у Єрихоні підійшла до Єлисея й запитала його: «Чи знаєш ти, що Господь сьогодні забере твого господаря від тебе?» «Так, я знаю, — відповів він, — тому мовчіть».

⁶Тоді Ілля сказав йому: «Залишайся тут; Господь послав мене до Йордану». А він відповів: «Як живий Господь і як живий ти, я не покину тебе». І обидва пішли далі.

⁷П'ятдесят чоловіків з общини пророків пішли й стали на відстані, дивлячись на місце, де Ілля й Єлисей зупинилися біля Йордану.

⁸Ілля взяв свій плащ, звернув його й вдарив ним по воді. Вода розділилася вправо й вліво, і обидва перейшли через неї по суходолу.

⁹Коли вони перейшли, Ілля сказав Єлисею: «Скажи мені, що я можу для тебе зробити, поки я від тебе не взятий?» «Нехай мені дістанеться подвійна частка твого духу, — відповів Єлисей.

¹⁰«Ти попросив важку річ, — сказав Ілля, — але якщо ти бачитимеш мене, коли я буду взятий від тебе, то це буде твоє; інакше цього не буде».

¹¹Коли вони йшли й розмовляли, раптом з'явилося вогняне колісниця й вогняні коні, й розділили обох їх, і Ілля піднявся на небо в смерчі.

¹²Єлисей бачив це й кричав: «Отче мій! Отче мій! Колісниці й вершники Ізраїлю!» І Єлисей більше його не бачив. Тоді він схопив свій одіж і розірвав її навпіл.

¹³Єлисей підняв плащ Іллі, що впав з нього, та й пішов назад і став на березі Йордану.

¹⁴Він узяв плащ, що впав з Іллі, й вдарив ним по воді. «Де тепер Господь, Бог Іллі?» — запитав він. Коли він вдарив по воді, вона розділилася вправо й вліво, і він перейшов через неї.

¹⁵Община пророків з Єрихона, що спостерігали, сказала: «Дух Іллі спочиває на Єлисею». І вони пішли йому назустріч і поклонилися йому до землі.

¹⁶«Слухай, — сказали вони, — у нас, твоїх рабів, є п'ятдесят здорових чоловіків. Нехай вони йдуть й шукають твого господаря. Можливо, Дух Господній підняв його й покинув його на якійсь горі чи в якійсь долині». «Ні, — відповів Єлисей, — не посилайте їх».

¹⁷Але вони настоювали, доки йому не став соромно відмовляти. Тоді він сказав: «Посилайте їх». І вони послали п'ятдесят чоловіків, які шукали три дні, але його не знайшли.

¹⁸Коли вони повернулися до Єлисея, який жив у Єрихоні, він сказав їм: «Хіба я вам не сказав не йти?»

¹⁹Люди міста сказали Єлисею: «Послухай, господарю наш, місто розташоване красиво, як ти бачиш, але вода погана й земля неродюча».

²⁰«Принесіть мені новий посуд, — сказав він, — і насипте туди солі». І вони принесли йому його.

²¹Тоді він вийшов до джерела й кинув туди сіль, кажучи: «Так говорить Господь: „Я оздоровив цю воду. Вона більше не буде причиною смерті й неродючості землі"».

²²І вода залишилася здоровою дотепер, згідно зі словом, яке висловив Єлисей.

²³Звідти Єлисей піднявся в Вифіль. Коли він йшов дорогою, з міста вийшло кілька хлопців і насміхалися з нього. «Іди звідси, лисий! — кричали вони. — Іди звідси, лисий!»

²⁴Він обернувся, подивився на них і проклявся їм іменем Господа. Тоді з лісу вийшли два ведмеді й розтерзали сорок двох хлопців.

²⁵І він пішов на гору Кармел, а звідти повернувся до Самарії.