2 Kings 5

¹Наама́н, военачальник царя сирійського, був муж великий перед господарем своїм та честям облаштований, бо через нього Господь дав спасіння Сирії; але він був чоловік хоробрий силою, однак прокажений.

²І сирійці виходили грабіжницькими групами та вели в полон малу дівчинку з землі Ізраїльської; і вона служила дружині Наамана.

³І вона сказала до своєї панні: О, якби господар мій побував у пророка, що в Самарії! він уздоровив би його від прокази його.

⁴І хтось пішов та поведав господареві своєму, кажучи: Ось що казала дівчинка з землі Ізраїльської.

⁵І цар сирійський сказав: Іди, іди; і я пошлю листа до царя Ізраїльського. І він пішов та взяв з собою десять талантів срібла, та шість тисяч штук золота, та десять змін одежі.

⁶І він передав листа цареві Ізраїльському, кажучи: Тепер, коли прийде до тебе цей лист, то ось я послав до тебе Наамана, слугу мого, щоб ти уздоровив його від прокази його.

⁷І сталося, як цар Ізраїльський прочитав лист, то він розірвав одежу свою та сказав: Чи я Бог, щоб убивати й оживляти, що він посилає до мене уздоровити чоловіка від прокази його? Тому розумійте й подивіться, як він шукає приводу проти мене.

⁸І сталося, коли Елісей, чоловік Божий, почув, що цар Ізраїльський розірвав одежу свою, то він послав до царя, кажучи: Чому ти розірвав одежу свою? Хай він приходить тепер до мене, і він дізнається, що є пророк в Ізраїлі.

⁹І прийшов Наама́н з конями своїми та з колісницею своєю, та став у дверях дому Елісея.

¹⁰І послав Елісей гінця до нього, кажучи: Іди та умивайся в Йордані сім разів, і плоть твоя повернеться до тебе, і ти будеш чистий.

¹¹Але Наама́н розгнівався та пішов геть та сказав: Ось я думав: Він напевно вийде до мене та станеме, та покличе ім'я Господа, Бога свого, та помахує рукою своєю над місцем, та уздоровить прокаженого.

¹²Чи не краще річки Абана та Фарфар, річки Дамаска, ніж усі води Ізраїльські? чи не можу я умитися в них та бути чистим? І він обернувся та пішов геть в люті.

¹³І підійшли до нього слуги його та мовили до нього та сказали: Батьку! якби пророк наказав тобі зробити велику річ, чи не зробив би ти її? тим більше ж, коли він говорить до тебе: умивайся та будь чистий?

¹⁴Тоді він зійшов та занурився сім разів у Йордані, за словом чоловіка Божого: і плоть його повернулася, як плоть малої дитини, і він був чистий.

¹⁵І повернувся до чоловіка Божого, він та все його військо, та прийшов та став перед ним: і він сказав: Ось тепер я знаю, що немає Бога на всій землі, крім як в Ізраїлі: тепер же, прошу, прийми благословення від слуги твого.

¹⁶Але він сказав: Живий Господь, перед котрим я стою, я не приму. І він наполягав на ньому прийняти; але він відмовився.

¹⁷І сказав Наама́н: Отже, не буде ли дано слузі твоєму два мула тяжкі землі? бо слуга твій не буде приносити більше жертви всесожжену та жертву богам іншим, крім як Господеві.

¹⁸У цій річі хай Господь пробачить слузі твоєму: коли господар мій входить у дім Рімона для поклоніння там, та спирається на руку мою, та я вклоняюся у дімі Рімона: коли я вклоняюся у дімі Рімона, Господь хай пробачить слузі твоєму у цій річі.

¹⁹І він сказав до нього: Іди з миром. І він пішов від нього на невелику відстань.

²⁰Але Гезій, слуга Елісея, чоловіка Божого, сказав: Ось господар мій пощадив Наамана цього сирійця, не прийнявши з його рук того, що він приніс; але, живий Господь, я побіжу за ним та візьму щось у нього.

²¹І Гезій послідував за Наама́ном. І коли Наама́н побачив його, що бігла за ним, то він зліз з колісниці, щоб зустріти його, та сказав: Все ли добре?

²²І він сказав: Все добре. Господар мій послав мене, кажучи: Ось тепер прийшли до мене з гори Ефрайма два юнаки з синів пророків: дай їм, прошу, талант срібла та дві зміни одежі.

²³І сказав Наама́н: Погодись, візьми два таланти. І він наполягав на ньому та зв'язав два таланти срібла у двох торбах, та дві зміни одежі, та поклав їх на двох слуг його; і вони несли перед ним.

²⁴І коли він прийшов на вежу, то він взяв їх з рук їх та вклав у дім: і він відпустив людей, і вони пішли.

²⁵Але він пішов та став перед господарем своїм. І сказав Елісей до нього: Звідки ти приходиш, Гезію? І він сказав: Слуга твій ніде не ходив.

²⁶І він сказав до нього: Чи не ходило з тобою серце моє, коли чоловік обернувся від колісниці своєї, щоб зустріти тебе? Чи то час приймати срібло та приймати одежу, та оливці, та виноградники, та овець, та волів, та слуг, та служниць?

²⁷Отже, проказа Наамана прилипне до тебе та до потомства твого навіки. І він вийшов від обличчя його прокажений, біл як сніг.