2 Kings 9

¹І Єлісей пророк призвав одного з синів пророцького братства та сказав йому: Перепаси стегна твої, візьми цю посудину з оливою в руку твою й іди до Рамоф-Галаду.

²І коли прийдеш туди, подивись там Єгу, сина Йосафата, сина Німші, і входь, і піднімеш його від братів його, і виведеш його в кімнату внутрішню.

³Тоді візьми посудину з оливою, і пролий на голову його, і скажи: Так говорить Господь: Я помазав тебе царем над Ізраїлем. І отвори двері, й утікай, не чекаючи.

⁴І пішов той молодий чоловік, молодий пророк, до Рамоф-Галаду.

⁵І коли прибув, ось сиділи полководці військ; і він сказав: Я маю слово до тебе, о полководче. І Єгу сказав: Кому з всіх нас? І він відповів: До тебе, о полководче.

⁶І встав, та й пішов в дім; і пролив олив на голову його, та й сказав йому: Так говорить Господь, Бог Ізраїльський: Я помазав тебе царем над народом Господнім, над Ізраїлем.

⁷І ти вразиш дім Ахава, господаря твого, щоб Я помстився кров моїх рабів пророків та крові всіх рабів Господніх через руку Єзавелі.

⁸Бо весь дім Ахава загине, і Я винищу від Ахава всякого чоловіка, зв'язаного й вільного в Ізраїлі.

⁹І зроблю дім Ахава як дім Яровоама, сина Наватового, і як дім Вааші, сина Ахійї.

¹⁰А Єзавель з'їдять собаки в частці Їзреелів, і не буде того, хто б її поховав. І відкрив двері, та й утік.

¹¹І вийшов Єгу до рабів господаря свого; і сказав йому один: Чи все благополучно? навіщо прийшов цей шалений до тебе? І сказав він до них: Ви знаєте того чоловіка та його слова.

¹²І вони сказали: Неправда; розповідай нам тепер. І сказав: Так і так говорив він до мене, кажучи: Так говорить Господь: Я помазав тебе царем над Ізраїлем.

¹³І поспішили вони, і кожен узяв одежу свою, та й клали під нього на вершину сходів, і трубили трубами, говорячи: Єгу царствує.

¹⁴І сформував змову Єгу, син Йосафата, сина Німші, проти Йорама. Йорам же охороняв Рамоф-Галад з усім Ізраїлем від Азаїла, царя Сирійського.

¹⁵Але цар Йорам повернувся, щоб лікуватися в Їзреелі від ран, які вдали йому Сирійці, коли воював проти Азаїла, царя Сирійського. І сказав Єгу: Якщо угодно вам, то хай ніхто не виходить та не утікає з міста, щоб піти і розповісти про це в Їзреелі.

¹⁶І їхав Єгу на колісниці, й пішов до Їзреелю; бо Йорам лежав там. А Охозія, цар Юдейський, прибув, щоб відвідати Йорама.

¹⁷І стояв сторож на вежі в Їзреелі, й побачив гурт Єгуїв, коли той наближався, та й сказав: Я бачу гурт. І сказав Йорам: Візьми вершника та пошли назустріч йому й скажи йому: Чи мир?

¹⁸І пішов вершник назустріч йому та й сказав: Так говорить цар: Чи мир? І сказав Єгу: Що тобі до миру? Повернись позаду мене. І розповів сторож, кажучи: Послівець дійшов до них, але не повертається.

¹⁹І послав другого вершника; той приїхав до них та й сказав: Так говорить цар: Чи мир? І відповів Єгу: Що тобі до миру? Повернись позаду мене.

²⁰І розповів сторож, кажучи: Доїхав він до них та не повертається; а їзда подібна їзді Єгу, сина Німші; їде він з шаленою швидкістю.

²¹І сказав Йорам: Запряги. І запрягли колісницю його. І виїхав Йорам, цар Ізраїльський, та Охозія, цар Юдейський, кожен на своїй колісниці, та й виїхали назустріч Єгуї, та й зустрілися з ним у власності Навота Їзреєльянина.

²²І було, коли побачив Йорам Єгу, то сказав: Чи мир, Єгу? І той відповів: Який мир, коли розпусти матері твоєї Єзавелі та чаклунства її така велика?

²³І повернув Йорам руки свої та й утік, та й сказав Охозії: Зрада, Охозіє!

²⁴І натягнув Єгу лук своєю повною силою, та й поразив Йорама між обома плечима; стріла вийшла йому з серця, та й впав він у колісниці.

²⁵І сказав Єгу до Бідкара, полководця свого: Візьми та й кинь його в частці поля Навота Їзреєльянина; бо пам'ятай, як ми їхали разом слідом за Ахавом, батьком його, і Господь виголосив це пророцтво щодо його.

²⁶Дійсно, вчора я бачив кров Навота та кров синів його, говорить Господь; і помстюся над тобою на цьому полі, говорить Господь. Отож теперь візьми та й кинь його на поле, згідно зі словом Господнім.

²⁷А Охозія, цар Юдейський, коли побачив це, утік дорогою через сад дому. І гнався за ним Єгу та й сказав: Побийте й його на колісниці. І побили його на узвишші до Гуру, що біля Їблеаму. І утік він до Мегіддо та й умер там.

²⁸І вивезли його раби на колісниці до Єрусалиму та й поховали його в гробниці його з батьками його в місті Давида.

²⁹А Охозія почав царствувати над Юдеєю одинадцятого року Йорама, сина Ахава.

³⁰І коли прибув Єгу до Їзреелю, то Єзавель почула про те; та й розмалювала лице своє, та й прибрала голову свою, та й дивилася в вікно.

³¹І коли входив Єгу в ворота, то сказала: Чи був мир у Зімрія, вбивці господаря свого?

³²І підняв лице своє до вікна та й сказав: Хто з вами за мною? хто? І дивилися на нього два або три євнухи.

³³І сказав: Викиньте її. І викинули її; та й деяка кількість крові її брізнула на стіну та на коней; та й потоптав її ногами.

³⁴І входить, та й їсть й пиє, та й сказав: Пійдіть та й подивіться цю проклету, та й поховайте її; бо вона дочка царська.

³⁵І пішли вони, щоб поховати її; та й не знайшли від неї більше, як тільки череп та ноги та долоні рук.

³⁶І повернулися та й розповіли йому. І сказав: Це слово Господнього, яке Він говорив через раба Свого Іллі Тисбеянина, кажучи: У частці Їзреелів з'їдять собаки тіло Єзавелі;

³⁷І труп Єзавелі буде як гній на поверхні поля у частці Їзреелів, так що не скажуть: Це Єзавель.