2 Samuel 11

¹Сталося, по повороту року, в час, коли царі виступають [на битву], що Давид послав Йоава та слуг його з ним, і весь Ізраїль; і вони погубили синів Амонових та облягли Рабу. А Давид перебував у Єрусалимі.

²Сталося ввечері, що Давид встав з ліжка свого та ходив на даху дому царського; і з даху побачив він жінку, що омивалася; і жінка та була дуже гарна на вид.

³Давид послав та розпитував про жінку. Один сказав: Чи не сія Вирсавія, дочка Еліяма, дружина Урії Хеттеянина?

⁴Давид послав послів, і взяв її; і вона прийшла до нього, і він лежав з нею (бо вона очищена була від нечистоти своєї); і вона повернулася до дому свого.

⁵Жінка та завагітніла; і послала вона та й сповістила Давида, й сказала: Я вагітна.

⁶Давид послав до Йоава, [кажучи]: Пошли до мене Урію Хеттеянина. І послав Йоав Урію до Давида.

⁷Коли Урія прийшов до нього, Давид розпитував його, як Йоав робить, і як люд держиться, і як guerra йде.

⁸Давид сказав Урії: Іди в дім свій та умий ноги свої. І пішов Урія з дому царського, і слідом за ним пішла трапеза [їжі] від царя.

⁹Але Урія спав у дверях дому царського зі всіма слугами господина свого, і в дім свій не пішов.

¹⁰Коли розповіли Давидові, кажучи: Урія в дім свій не пішов, Давид сказав Урії: Хіба ти не приходив із дороги? Чому ж ти в дім свій не пішов?

¹¹Урія сказав Давидові: Ковчег та Ізраїль та Юда сидять у намітах; а господар мій Йоав та слуги господина мого розташовані в полі; як живеш ти, та як жива душа твоя, не вчиню я цієї справи.

¹²Давид сказав Урії: Залишися тут і сьогодні, а завтра я вісім тебе. І залишився Урія в Єрусалимі того дня та наступного дня.

¹³І призвав його Давид, і він їв та пив перед ним; і напоїв його Давид; і ввечері той пішов спати на ліжко своє зі слугами господина свого, але в дім свій не пішов.

¹⁴Сталося вранці, що Давид написав листа до Йоава та послав його рукою Урії.

¹⁵Він написав у листі, кажучи: Постав Урію на чолі найсильнішої битви та відступи від нього, щоб він був поражений та умер.

¹⁶Сталося, коли Йоав стерігав міста, що він поставив Урію на місце, де він знав, що люди сильні.

¹⁷І вийшли люди міста та бились з Йоавом; і впали деякі з народу, зі слуг Давидових; і Урія Хеттеянин теж умер.

¹⁸Тоді послав Йоав та сповістив Давида про всі справи, що відбулися під час війни;

¹⁹і наказав посланцю, кажучи: Коли ти закінчиш розповідати цареві про всі справи війни,

²⁰то, якщо гнів царя спалахне, й він скаже тобі: Чому ви підійшли так близько до міста на битву? Хіба ви не знали, що будуть стріляти зі стіни?

²¹Хто вразив Авімелеха, сина Єрубалова? Чи не жінка кинула на нього верхній жорен зі стіни, так що він умер у Тевці? Чому ви підійшли так близько до стіни? То скажи: Раб твій Урія Хеттеянин теж умер.

²²І пішов посланець та прийшов та розповів Давидові все, що послав його Йоав.

²³І сказав посланець Давидові: Люд переважав нас та вийшли до нас на поле, і ми били їх аж до входу в ворота.

²⁴І стріляли стрільці на слуг твоїх зі стіни; і деякі з людей царських умерли, і раб твій Урія Хеттеянин теж умер.

²⁵Тоді сказав Давид посланцю: Так скажи Йоаву: Нехай не турбує тебе ця справа, бо меч поїдає одного чи одного; посилюй битву проти міста та розруши його; і ободри його.

²⁶Коли почула дружина Урії, що умер Урія, чоловік її, вона плакала за чоловіком своїм.

²⁷Коли минув час плачу, послав Давид та взяв її в дім свій, і вона стала його дружиною та народила йому сина. Але справа, яку зробив Давид, не сподобалася Господові.