2 Samuel 1

¹І сталося після смерти Саула, коли Давид повернувся від побиття амалекитян, і Давид пробув два дні в Циклазі;

²і сталося в третій день, що ось вийшов один чоловік з табору від Саула з розривленим одягом та землею на голові; і коли він прийшов до Давида, то впав на землю й поклонився.

³І сказав йому Давид: звідки ти йдеш? І він сказав йому: Я втік із табору Ізраїлю.

⁴І сказав йому Давид: Як сталася справа? Прошу, розповіж мені. І він відповів: Народ утік з битви, і багато хто з народу впав і умер; і Саул та син його Йонатан також умерли.

⁵І сказав Давид до молодого чоловіка, що розповідав йому: Звідки ти знаєш, що Саул та син його Йонатан умерли?

⁶І молодий чоловік, що розповідав йому, сказав: Випадково я опинився на горі Гілбоа, і ось Саул схилявся на своє копʼя; і ось колісниці та вершники наближалися до нього.

⁷І коли він оглянувся назад, то побачив мене й кликнув мене. І я відповів: Ось я.

⁸І він сказав мені: Хто ти? І я відповів йому: Я амалекитянин.

⁹І він сказав мені: Стань, прошу, біля мене й убий мене; бо мені облетіла туга, бо ще вся жива сила во мені.

¹⁰І я встав біля нього й убив його, бо я знав, що він не може жити після падіння свого; і взяв я вінець, що був на голові його, і браслет, що був на руці його, і приніс їх сюди до пана мого.

¹¹Тоді Давид схопив свій одяг та розривив його; і так само всі люди, які були з ним:

¹²і плакали, й ридали, й постилися до вечора за Саула та за сина його Йонатана, та за народ Господній, та за дім Ізраїлю; бо вони впали від меча.

¹³І сказав Давид до молодого чоловіка, що розповідав йому: Звідки ти? І він відповів: Я син пришельця, амалекитянин.

¹⁴І сказав йому Давид: Як же ти не боявся простягнути руку свою, щоб убити помазанника Господнього?

¹⁵І покликав Давид одного з молодих людей й сказав: Підійди й вдарь його. І той вдарив його, так що він умер.

¹⁶І сказав йому Давид: Кров твоя на голову твою; бо уста твої свідчили проти тебе, кажучи: Я убив помазанника Господнього.

¹⁷І виспівував Давид цей жал над Саулом та над сином його Йонатаном:

¹⁸(і наказав він навчати синів Йуди пісні про лук: ось вона написана в книзі Ясаря):

¹⁹Слава твоя, Ізраїльче, убита на висотах твоїх! Як впали сильні!

²⁰Не звіщайте в Гаті, Не проголошуйте на вулицях Ашкелону; Щоб не тішилися дочки філістимлян, Щоб не вигулялися дочки необрізаних.

²¹Гори Гілбоа, Нехай не буде на вас роси й дощу, ні полів, що приносять дари: Бо там кинутий позорно щит сильних, Щит Саула, не помазаний оліївю.

²²З крові вбитих, із сала сильних, Лук Йонатанів не обертався назад, І меч Саула не повертався порожнім.

²³Саул та Йонатан були любі й приємні в житті своєму, І в смерті своїй не розділилися: Вони були швидші від орлів, Вони були сильніші від левів.

²⁴Дочки Ізраїльські, ридайте над Саулом, Що одягав вас в багрянець з розкошшю, Що прикрашав вас золотом на одежі вашій.

²⁵Як впали сильні в середині битви! Йонатан убитий на висотах твоїх.

²⁶Я сумую за тобою, брате мій Йонатане: Дуже приємним ти був мені: Любов твоя до мене була дивна, Пропагнав любов жіночу.

²⁷Як впали сильні, І загинула зброя воєнна!