2 Samuel 1

¹По смерті Саула, коли Давид повернувся зі знищення амалекитян і перебував у Цікладі два дні,

²того третього дня прийшла людина з табору Саула з розривленим одягом і землею на голові; й коли вона прийшла до Давида, вона впала на землю й уклонилася йому.

³І Давид сказав їй: Звідки ти прийшла? Вона відповіла: Я втекла з табору Ізраїльського.

⁴І Давид сказав їй: Як було? Розповідай мені. Вона відповіла: Люди втекли з бою, і багато хто з них впав і умер; також Саул і син його Йонатан умерли.

⁵І Давид сказав до молодого чоловіка, що приніс йому звістку: Звідки ти впевнений, що Саул і син його Йонатан умерли?

⁶І молодий чоловік відповів: Я випадково прийшов на гору Гелвуй, і ось Саул схилявся на своє копʼя, а колісниці й кінота наближались до нього.

⁷Тоді він оглянувся назад, побачив мене й окликнув мене. І я відповів йому: Ось я.

⁸І він запитав мене: Хто ти? І я сказав йому: Я амалекитянин.

⁹Тоді він сказав мені: Стань передо мною й убий мене, бо мене обняли смертні муки, а душа моя ще в мені.

¹⁰І я став передо ним і вбив його, бо я знав, що він не зможе жити після своєї поразки; і я взяв корону з його голови та запаску з його руки й приніс їх сюди до пана мого.

¹¹Тоді Давид схопив свій одяг і розірвав його; те ж зробили й усі люди, що були з ним.

¹²І плакали й голосили до вечора за Саулом і за сином його Йонатаном, за народом Господнім та за людьми Ізраїльськими, що впали від меча.

¹³І Давид сказав до молодого чоловіка, що приніс йому звістку: Звідки ти? І той сказав: Я син люди іноземця, амалекитянин.

¹⁴І Давид сказав йому: Як ти не боявся піднести руку свою, щоб убити помазаника Господнього?

¹⁵І Давид покликав одного зі своїх отроків і сказав: Підійди й убий його. І той убив його.

¹⁶І Давид сказав до нього: Твоя кров нехай буде на твою голову, бо твої уста засвідчили проти тебе, кажучи: Я убив помазаника Господнього.

¹⁷І Давид складав оповідання про смерть над Саулом та над Йонатаном, сином його.

¹⁸(Це записано в книзі Справедливого для навчання синів Юдиних), і він промовляв:

¹⁹Слава, Ізраїлю, повалена на висотах твоїх! Як упали сильні!

²⁰Не розповідайте в Гаті, не звіщайте на вулицях Ашкелону, щоб дочки філістимлян не радували, щоб дочки необрізаних не тріумфували.

²¹Гори Гелвуйські, нехай на вас не буде роси й дощу, нехай будуть поля смерті, бо там знечещена щитом сильного, щитом Саула, немов не помазаним оліївним маслом.

²²От крові вбитих, від жиру сильних лук Йонатана не відступав, і меч Саула не поверталась порожнім.

²³Саул і Йонатан, люблені й приємні в житті своєму, й у смерті своїй не розлучилися; від орлів швидші були вони, від левів сильніші.

²⁴Дочки Ізраїльські! Плачте про Саула, що одягав вас в докрасна, що надівав на вас золотих прикрас.

²⁵Як упали сильні в бою! Йонатан повалений на висотах твоїх!

²⁶Тугою я сповнений за тобою, брате мій Йонатане! Дуже ти був мені люб; любов твоя до мене була дивовижна, більша за любов жінок.

²⁷Як упали сильні й загинула зброя воєнна!