2 Samuel 23

¹Оце останні слова Давида. Давид, син Єссея, каже, чоловік, піднесений на високість, чоловік, на якого Бог Яковлів поставив святий olій, улюблений у піснях Ізраїлю, каже:

²Дух Господній говорив через мене, слово Його було на моєму язику.

³Бог Ізраїлю сказав, слово Скели Ізраїлю прийшло до мене: коли праведний цар панує над людьми, коли він панує в страху Божому,

⁴То як світло ранку, коли сходить сонце, ранок без хмар; що пробуджує молоду траву на землі.

⁵Чи не так мій дім перед Богом? Бо він учинив зі мною вічний завіт, впорядкований у всьому і непохитний: чи не весь мій спасіння та всі мої бажання дасть він зростати?

⁶А злочинці, всі вони, будуть як терни, що їх відштовхують, бо їх не можна взяти рукою:

⁷Але хто торкається їх, той повинен озброїтись залізом і древком списа; і будуть вони спалені вогнем, кожний з них.

⁸Оце імена давидових воїнів: Ішбаал Гахмоніт, голова трьох; його сокира піднялась проти восьмисот убитих за один раз.

⁹По ньому Елеазар, син Додая Ахоанина, один із трьох великих воїнів, що був з Давидом у Пас-даммимі, коли там зібралися філістимляни до битви; і коли люди Ізраїлю розбіглись,

¹⁰Він був з Давидом і продовжував битися з філістимлянами, доки його рука не втомилась і не скоменіла від тримання меча: і того дня Господь дав велике спасіння, і люди повернулись за ним лише для захоплення добра філістимлян.

¹¹По ньому Шамма, син Ели Гарарянина. І філістимляни зібрались у Лехі, де був шматок землі, повний зерна; і люди розбіглись від філістимлян.

¹²Але він зберіг своє місце посередині того шматка землі, утримав їхній натиск і переміг філістимлян: і Господь дав велике спасіння.

¹³І троє з тридцяти зійшли на початку жнив, і вони прийшли до Давида у твердиню Адуллам; і філістимське військо розташувалось у долині Рефаїм.

¹⁴І того часу Давид укрився в твердині, а озброєне войсько філістимлян було у Віфлеємі.

¹⁵І Давид, рухомий великим бажанням, сказав: О, якби хто дав мені пити води з криниці Віфлеєму, що при воротах міста!

¹⁶І троє чоловіків, пробиваючись крізь філістимське військо, добули води з криниці Віфлеєму, що при воротах міста, й принесли її Давидові: але він не хотів пити, але, вилив її, принес її в жертву Господові.

¹⁷І сказав: Далеко буди від мене, Господи, чинити це; як можу я пити як напій кров людей, що поставили свої життя в небезпеку? Так він не хотів пити. Це зробили троє великих воїнів.

¹⁸І Авішай, брат Йоава, син Саруї, був головою тридцяти. Він убив триста своїм списом, і він здобув собі ім'я поміж тридцяти.

¹⁹Чи не був він найблагородніший з тридцяти? так він став їхнім вождем: але він не був рівний першим трьом.

²⁰І Беная, син Йоїади, воїн з Кабзеїлу, вчинив великі діла; він убив двох синів Арієля Моавицького: він спустився в яму й убив лева в час снігу:

²¹І він напав на єгиптянина, чоловіка високого: і єгиптянин мав спис у своїй руці; але він спустився до нього з палицею, вирвав спис з рук єгиптянина й убив його цим самим списом.

²²Оце діла Беної, сина Йоїади, що мав велике ім'я поміж тридцяти воїнів.

²³Він був честимий понад усіх тридцяти, але він не був рівний першим трьом. І Давид поставив його над воїнами, що охороняли його.

²⁴Асаїл, брат Йоава, був з тридцяти; і Елганан, син Додая, з Віфлеєму,

²⁵Шамма Гародянин, Еліка Гародянин,

²⁶Хелец Палтянин, Іра, син Іккеша Текоянина,

²⁷Авієзер Анатофянин, Сіббекай Хушатянин,

²⁸Залмон Ахоанин, Махрай Нетофаф'янин,

²⁹Хелдай, син Баани Нетофаф'янина, Іттай, син Рибая з Гівеї синів Вениаміна,

³⁰Беная Піратонянин, Гідай із долин Гааша,

³¹Абієл Арватянин, Азмавет із Бахуріму,

³²Еліахба Шаалбонянин, Яшен Гунянин,

³³Йонатан, син Шаммі Гарарянина, Ахіам, син Шарара Гарарянина,

³⁴Еліфелет, син Ахасбая Мааkatянина, Еліам, син Ахітофела Гілонянина,

³⁵Хезрай Кармелянин, Пааray Архянин,

³⁶Ігал, син Натана з Цови, Вані Гадянин,

³⁷Целек Аммонянин, Нахарай Беєротянин, що мав опіку над озбруєнням Йоава, сина Саруї,

³⁸Іра Їтрянин, Гареб Їтрянин,

³⁹Урія Хітянин: тридцять семеро числом.