Acts 11

¹Апостоли й віруючі по всій Юдеї почули, що й язичники прийняли слово Божі.

²І коли Петро піднявся до Єрусалиму, обрізані віруючі почали докоряти йому,

³кажучи: "Ти входив до необрізаних людей й їв з ними."

⁴Петро почав розповідати їм по порядку, кажучи:

⁵"Я молився в місті Яффі, і в екстазі мені явився видіння. Я бачив щось подібне до великого простирадла, яке опускалося з неба за чотирма кутами, і воно зійшло до мене.

⁶Я поглянув в нього й побачив земних чотирилапих тварин, диких звірів, плазунів та птахів.

⁷І я почув голос, який сказав мені: "Устань, Петре, заколи й їж."

⁸Але я відповів: "Ні, Господи! Ніколи не входило в мої уста ніщо нечисте й неосвячене."

⁹Але голос з неба відповів мені вдруге: "Не називай нечистим те, що Бог освятив."

¹⁰Це сталося тричі, а потім усе було знову піднято на небо.

¹¹І ось в тому ж часі три люди, посилані до мене з Кесарії, прибули до дому, де я перебував.

¹²Дух сказав мені йти з ними без жодних сумнівів. З ними пішли й ці шість братів, і ми увійшли в дім того чоловіка.

¹³Він розповів нам, як він бачив ангела в своєму домі, який став перед ним і сказав: "Відправ людей до Яффи й покличи Симона, прозваного Петром.

¹⁴Він скаже тобі слова, якими будуть спасені ти й увесь твій дім."

¹⁵Коли я почав говорити, на них зійшов Святий Дух, як і на нас на початку.

¹⁶Тоді я згадав слово Господнього, як Він сказав: "Іван хрестив водою, а ви будете хрещені Святим Духом."

¹⁷Якщо ж Бог дав їм такий же дар, як і нам, які вірували в Господа Ісуса Христа, то хто я, щоб міг перешкодити Богу?"

¹⁸Почувши це, вони змовкли й прославляли Бога, кажучи: "Отже, Бог дав і язичникам покаяння в життя."

¹⁹Ті ж, які були розсіяні гонінням, яке спалахнуло після смерті Стефана, подорожували аж до Фінікії, Кіпру й Антіохії, звістуючи слово тільки Юдеям.

²⁰Але деякі з них, люди з Кіпру й Кирени, прийшли до Антіохії й почали говорити й до еллінів, звіщаючи їм радість про Господа Ісуса.

²¹Рука Господня була з ними, і велика кількість людей повірила й звернулася до Господа.

²²Звістка про це дійшла до вух церкви в Єрусалимі, і вони послали Варнаву до Антіохії.

²³Коли він прибув і побачив благодать Божу, він радів і всіх вмовляв залишатися вірними Господу всім серцем.

²⁴Він був добрий чоловік, повний Святого Духа й віри, і велика кількість людей приєдналася до Господа.

²⁵Потім Варнава пішов до Тарса, щоб шукати Павла.

²⁶Знайшовши його, він привів його до Антіохії. Так цілий рік Варнава й Павло зібиралися з церквою й навчали значну кількість людей. Учнів вперше називали християнами в Антіохії.

²⁷У ті дні прийшли деякі пророки з Єрусалиму до Антіохії.

²⁸Один з них, на ім'я Агав, встав й духом передбачив, що наступить великий голод по всій землі. (Це сталося за царювання Клавдія.)

²⁹Учні, кожен за своїми можливостями, вирішили послати допомогу братам й сестрам в Юдеї.

³⁰Вони й зробили це, відправивши свій подарунок старійшинам через Варнаву й Павла.