Acts 1

¹Першу книгу написав я, Теофіле, про все, що Ісус почав робити й учити,

²аж до дня, коли Він був узятий на небо, давши через Святого Духа заповіді апостолам, яких Він обрав.

³Їм також явив Себе живим після Його страждання з багатьма доказами, являючись їм протягом сорока днів і говорячи про Царство Боже.

⁴І, зібравшись з ними, Він наказав їм: "Не відходьте з Єрусалиму, але чекайте обіцяння Отця, яке ви чули від Мене.

⁵Бо Іван хрестив водою, але ви будете охрищені Святим Духом невдовзі, через кілька днів."

⁶Тому, коли вони зібралися разом, вони запитали Його: "Господи, чи в цей час Ти відновлюєш Царство Ізраїлю?"

⁷Він сказав їм: "Вам не дано знати часи й сезони, які Отець встановив Своєю власною владою.

⁸Але ви отримаєте силу, коли Святий Дух зійде на вас. І будете свідками Мені в Єрусалимі, й у всій Юдеї та Самарії, і аж до найдальших кінців землі."

⁹Коли Він сказав це, то на очах у них був узятий на небо, і хмара прийняла Його від їхнього погляду.

¹⁰І як вони дивилися на небо, коли Він піднімався, то раптом постали при них два чоловіки в білому одязі,

¹¹які й сказали: "Галилеяни, чому ви стоїте й дивитесь на небо? Цей Ісус, що був узятий на небо від вас, прийде так же, як ви бачили Його піднімаючимся на небо."

¹²Тоді вони повернулися в Єрусалим з гори, яка називається Олива, що недалеко від Єрусалиму, на відстань дороги в суботу.

¹³І коли вони прийшли, вони піднялися в горицю, де вони перебували; то був Петро, Іван, Яків, Андрій, Филип, Фома, Варфоломій, Матвій, Яків син Алфеїв, Симон Ревнитель і Юда син Якова.

¹⁴Все вони єдиним духом прилежали до молитви й прохання, разом з жінками й Марією, матір'ю Ісуса, й з братами Його.

¹⁵І в ті дні Петро встав посеред учнів (число ж імен було близько ста двадцяти) і сказав:

¹⁶"Чоловіки, браття! Потрібно було виконатися тому писанню, яке Святий Дух передвіщив устами Давида про Юду, який став провідником тих, хто брав Ісуса.

¹⁷Він був причислений до нас і мав частку в цьому служінні.

¹⁸Цей чоловік придбав поле на винагороду за свою беззаконність, й, упавши головою вниз, розпірвався посередині, й розсипалися всі його нутрощі.

¹⁹І це стало відомо всім жителям Єрусалиму, так що в їхній мові то поле назване Акелдама, тобто "Поле крові".

²⁰Бо написано в книзі Псалмів: "Нехай стане пустою його оселя, і нехай немає того, хто мешкатиме в ній", й "Його послугу нехай прийме інший".

²¹Отже, з чоловіків, які перебували з нами весь час, поки Господь Ісус входив і виходив серед нас,

²²починаючи від хрещення Іванового аж до дня, коли Він був узятий від нас, один з них мусить стати свідком з нами про Його воскресіння."

²³І вони виставили двох: Йосифа, іменованого Барсавою, за прізвищем Юстус, і Матвія.

²⁴І помолилися й сказали: "Ти, Господи, Який знаєш серця всіх людей, покажи, кого Ти обрав з цих двох,

²⁵щоб він прийняв жереб служіння й апостольства, від якого Юда впав, щоб піти на своє місце."

²⁶І кинули жереб за них, і жереб впав на Матвія; і він був причислений до одинадцяти апостолів.