Acts 24

¹По закінченні п'яти днів прибув первосвященик Ананія з деякими старійшинами та з промовцем Тертуллом. Вони поскаржилися на Павла перед намісником.

²Коли його покликали, Тертулл почав обвинувачувати його, кажучи: «Оскільки ми користуємося великим миром за твого управління, і численні вдосконалення приходять до цього народу,

³ми приймаємо це всіма способами й в усіх місцях, досточтивий Феліксе, з великою вдячністю.

⁴Але, щоб не затримувати тебе, прошу тебе снисходливо выслухати нас та почути кілька слів.

⁵Бо ми знайшли цю людину чумою, що спричиняє заколоти серед усіх Юдеїв по всьому світу, та головою секти назарейців.

⁶Він навіть спробував осквернити храм, і ми його схопили.

⁷{Тестус додає: «але тисячник Лисій, прийшовши з великою силою, забрав його з наших рук,»}

⁸{Тестус додає: «велівши його звинувачувачам приходити до тебе.»} Сам дослідивши його, можеш впевнитися в усьому, що ми його звинувачуємо.»

⁹Юдеї також приєдналися до нападу, стверджуючи, що це так.

¹⁰Коли намісник дав знак йому говорити, Павло відповів: «Знаючи, що ти протягом багатьох років був судею цього народу, я охоче виставляю свій захист,

¹¹бо ти можеш впевнитися, що не більше дванадцяти днів тому, як я піднявся на поклоніння до Єрусалиму.

¹²У храмі вони не знайшли мене в суперечці з ким-небудь або в підбурюванні натовпу, ні в синагогах, ні в місті.

¹³Вони також не можуть довести тобі те, у чому тепер мене звинувачують.

¹⁴Але це я сповідую перед тобою, що по Шляху, якого вони називають сектою, так я служу Богу отців наших, вірую всьому, що відповідає закону, і що написано в пророках;

¹⁵маючи надію на Бога, яку й самі вони чекають, що буде воскресіння мертвих, і праведних, і неправедних.

¹⁶Тому я постійно вправляюся мати чисту совість перед Богом і людьми.

¹⁷Тепер, по кількох роках, я прийшов, щоб принести милостиню моєму народу й приношення;

¹⁸серед яких деякі Юдеї з Азії знайшли мене очищеним у храмі, не з натовпом, ні в сумітті.

¹⁹Вони повинні були бути тут перед тобою й висувати звинувачення, якби мали щось проти мене.

²⁰Або нехай самі ці люди скажуть, яку несправедливість вони знайшли в мені, коли я стояв перед синедріоном,

²¹якщо це не за те одне, що я кричав, стоячи серед них: «За воскресіння мертвих я судитися перед вами сьогодні!»»

²²Але Феліке, маючи точніші відомості про Шлях, відклав розгляд справи, кажучи: «Коли прибуде тисячник Лисій, я розглядну вашу справу».

²³Він наказав сотникові, щоб Павла утримували в облозі та дати йому деякі привілеї, і не забороняти жодному з його друзів служити йому чи навідувати його.

²⁴По кількох днях Феліке прийшов із своєю дружиною Друзилою, яка була Юдейкою, і послав за Павлом, і слухав його про віру в Христа Ісуса.

²⁵Коли він розповідав про праведність, стриманість і суд, що має настати, Феліке перелякався й відповів: «За цей час іди, а коли буде мені зручно, я тебе покличу».

²⁶При тому він також сподівався, що Павло дасть йому грошей, щоб його випустити. Тому він також часто посилав за ним і розмовляв з ним.

²⁷Але коли минуло два роки, Феліке наступив Порцій Фест, а Феліке, бажаючи здобути прихильність Юдеїв, залишив Павла в кайданах.