Acts 2

¹Коли настав день П'ятидесятниці, вони всі перебували разом в одному місці з одним серцем.

²І раптом з неба пролунав звук, як коли б пронісся могутній вітер, і наповнив весь дім, де вони сиділи.

³І з'явилися їм розділені язики, немов вогонь, і один з них сів на кожного з них.

⁴І вони всі сповнились Святого Духа й почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти.

⁵А в Єрусалимі проживали Євреї, люди побожні, з усякого народу під небом.

⁶Коли пролунав цей звук, зібралася множина й прийшла в смуту, тому що кожен чув їх говорящих його власною мовою.

⁷І вони всі дивувались та спантеличились, промовляючи один до одного: "Ось чи не всі ці, що говорять, галілейці?

⁸Як ми чуємо кожен нашою рідною мовою?

⁹Парфяни й Мідяни, і Еламити, й мешканці Месопотамії, Юдеї й Каппадокії, Понту й Азії,

¹⁰Фригії й Памфілії, Єгипту й областей Лівії біля Кирени, та прибульці з Риму, як Євреї, так і прозелити,

¹¹Критяни й Араби: чуємо їх говорящих нашими мовами про велики діяння Божі!"

¹²І вони всі дивувались й спантеличились, промовляючи один до одного: "Що це означає?"

¹³Інші ж глумились та говорили: "Вони сповнились молодого вина."

¹⁴А Петро, встав з одинадцятьма, піднявши голос, промовляв до них: "Чоловіки юдейські й всі ви, що проживаєте в Єрусалимі! Хай вам буде відомо це, й послухайте моїх слів.

¹⁵Бо ці люди не п'яні, як ви думаєте, бо це тільки третя година дня.

¹⁶Але це те, що було сказано через пророка Йоіля:

¹⁷'І буде в останні дні, говорить Бог, що Я виллю Духа Мого на всяку плоть; і ваші сини й ваші дочки будуть пророкувати, й молоді люди ваші будуть видіти видіння, і старці ваші будуть мати сни.

¹⁸І на рабів Моїх й на рабинь Моїх у ті дні виллю Я Духа Мого, і вони будуть пророкувати.

¹⁹І покажу чудеса на небі вгорі й знаки на землі внизу; кров і вогонь й дим від вогню.

²⁰Сонце обернеться в темряву, а місяць у кров, перш ніж прийде великий і славний день Господній.

²¹І буде, що всякий, хто призватиме ім'я Господнє, спасеться.'

²²Чоловіки ізраїльські! Послухайте цих слів: Ісуса Назарянина, чоловіка, затвердженого вам від Бога силою й дивами й знаками, які вчинив через Нього Бог серед вас, як ви самі знаєте,

²³Його, відданого за установленою радою й передбаченням Божим, вами, через руки беззаконних люде, прибивши до хреста, ви умертвили;

²⁴Якого Бог воскресив, розв'язавши болі смерті, тому що не було можливо, щоб Він утримувався нею.

²⁵Бо Давид говорить про Нього: 'Я видів Господа пред собою завжди, бо Він по правиці мене, щоб я не коливався.

²⁶Тому радувалося серце моє й язик мій ликував; більш того й плоть моя буде спочивати в надії,

²⁷Бо Ти не покинеш душу мою в аді й не дозволиш Святому Твому бачити тління.

²⁸Ти дав мені пізнати шляхи життя; Ти насичиш мене радістю пред лицем Твоїм.'

²⁹Брати! Можна вам сказати відверто про патріарха Давида, що він і помер, і був похований, і гробниця його у нас аж до цього дня.

³⁰Тому, бувши пророком і знаючи, що Бог присягнув йому присягою, що з плоду чрева його, по плоті, повстане Христос, щоб сісти на престолі його,

³¹Він передбачив і говорив про воскресення Христа, що не залишена була душа Його в аді й плоть Його не бачила тління.

³²Цього Ісуса воскресив Бог, чого ми всі є свідками.

³³Тому, вознесеним правицею Божою й прийнявши від Отця обіцяння Святого Духа, вилив це, що ви тепер бачите й чуєте.

³⁴Бо Давид не вознісся на небеса, але сам говорить: 'Господь сказав Господові моєму: "Сідай по правиці Мені,

³⁵Доки положу враги Твої підніжком ніг Твоїх."'

³⁶Тому впевнено хай знає весь дім ізраїльський, що Бог зробив Його й Господом, й Христом, цього Ісуса, якого ви розп'яли."

³⁷Коли вони чули це, проникнулись вони в сердце й запитали Петра й інших апостолів: "Чоловіки-брати! Що нам робити?"

³⁸Петро ж сказав до них: "Покайтесь й хреститесь кожен з вас ім'ям Ісуса Христа на прощення гріхів ваших, і отримаєте дар Святого Духа.

³⁹Бо вам обіцяння й дітям вашим, і всім, що далеко, скільки їх покличе Господь Бог наш."

⁴⁰І багатьма іншими словами він засвідчував й переконував їх, говорячи: "Спасайтесь від роду сього звіслідуватого!"

⁴¹Які ж прийняли слово його охоче, охреститися; й прибавилось у той день душ близько трьох тисяч.

⁴²І вони постійно пребували в учінні апостолів, у спілці, у ламанні хліба й в молитвах.

⁴³І страх наступив на кожну душу; й багато чудес і знаків творилось через апостолів.

⁴⁴Всі ж вірующі були разом й мали все спільне.

⁴⁵І продавали маєтки й добро й розділяли їх усім, смотря по потребі кожного.

⁴⁶День за днем, постійно одним серцем в храмі й ломлючи хліб в домах, вживали їжу з радістю й чистотою серця,

⁴⁷Хваляючи Бога й маючи милість у всього народу. І Господь приливав до церкви день за днем спасаємих.