Deuteronomy 2

¹І ми повернулись та вирушили в пустиню шляхом до Червоного моря, як Господь говорив мені, і ми ходили навколо гори Сеїр багато днів.

²І Господь говорив до мене, кажучи:

³Вам досить ходити навколо цієї гори; повертайтесь на північ.

⁴І людям накажи, говорячи: ви проходитимете межу братів ваших, синів Ісава, що мешкають у Сеїрі, й вони боятимуться вас; тому дуже берегтесь,

⁵не воюйте з ними, бо не дам вам від їхньої землі навіть місця для ступні ноги; за посіданням Ісаву дав Я гору Сеїр.

⁶Їжу купуйте в них за гроші й їжте; і воду також купуйте в них за гроші й пийте,

⁷бо Господь, Бог твій, благословив тебе у всій праці рук твоїх; Він знав твоє мандрівництво по цій великій пустині сорок років; Господь, Бог твій, з тобою; нічого тобі не бракувало.

⁸І ми пройшли повз братів наших, синів Ісава, що мешкають у Сеїрі, шляхом рівнини, від Елату й від Езіон-Габера; і ми повернулись та пройшли шляхом пустині Моаву;

⁹і Господь сказав мені: не гніти Моаву й не починай проти нього бойові, бо не дам тобі від його землі в посідання; бо синам Лота дав Я Ар в посідання.

¹⁰Еміни мешкали в ній раніше, народ великий, численний та високорослий, як Енакіми;

¹¹Рефаїми вважаються вони також, як Енакіми; а Моавляни називають їх Еміни.

¹²І у Сеїрі мешкали Хореї раніше; а сини Ісава виганили їх і знищили перед собою й поселилися на їхньому місці, як Ізраїль зробив землі посідання свого, яку дав Господь йому;

¹³тепер устаньте й перейдіть потік Зеред; і ми перейшли потік Зеред.

¹⁴І дні, які ми ходили від Кадеш-Барнеї аж доки перейшли потік Зеред, тридцять вісім років, поки не скінчилося все покоління людей бойових з середини табору, як Господь їм присягнув;

¹⁵і рука Господня була проти них, щоб знищити їх з середини табору, поки вони не спожились.

¹⁶І сталося, коли всі люди бойові скінчили вмирати з середини народу,

¹⁷то Господь говорив до мене, кажучи:

¹⁸Ти в день цей переходиш межу Моаву, Ар,

¹⁹і ти наблизишся до синів Аммонових; не гніти їх та не починай проти них, бо не дам тобі від землі синів Аммонових в посідання; бо синам Лота дав Я її в посідання.

²⁰За землю Рефаїмів вважається вона; Рефаїми мешкали в ній раніше, а Аммоніти називають їх Замзумми;

²¹народ великий, численний та високорослий, як Енакіми, й Господь знищив їх перед ними, і вони виганили їх та поселилися на їхньому місці,

²²як Він зробив для синів Ісава, що мешкають у Сеїрі, коли знищив Хореїв перед ними, й вони виганили їх та поселилися на їхньому місці до цього дня.

²³А авіти, що мешкають у Хацеріме аж до Гази, капторі, що вийшли з Кафтору, знищили їх та поселилися на їхньому місці.

²⁴Устаньте, вирушіть та перейдіть потік Арнон; див, Я дав в руку твою Сихона, царя Есбонського, аморея, і землю його; почни посідати та почни битися з ним у бойові.

²⁵Від цього дня почну Я нагонювати страх і жах перед тобою на всі народи під усім небом, які почують славу твою, й затремтять і болітимуть через тебе.

²⁶І послав я послів з пустині Кедемоту до Сихона, царя Есбонського, слова миру, кажучи:

²⁷Дай мені пройти землею твоєю; по доріжці пройду; ні вправо, ні вліво не схилюся,

²⁸їжу за гроші продай мені й їм; і воду за гроші дай мені й питиму; тільки дай мені пройти пішком,

²⁹як зробили синам Ісава, що мешкають у Сеїрі, й Моавлянам, що мешкають в Арі, поки не перейду Йордан в землю, яку дає нам Господь, Бог наш.

³⁰Але Сихон, цар Есбонський, не захотів дати нам пройти повз себе, бо Господь, Бог твій, ожорствив дух його й зміцнив серце його, щоб дати його в руку твою, як сьогодні.

³¹І Господь сказав мені: див, Я почав дати перед тобою Сихона й землю його; почни посідати землю його.

³²І Сихон вийшов назустріч нам, він та весь народ його, на битву до Яацу;

³³і Господь, Бог наш, дав його перед нами, й ми побили його й синів його та весь народ його;

³⁴і ми взяли всі міста його в той час та посвятили кожне місто, людей, жінок та немовлят, не залишивши жодного уціління;

³⁵тільки худобу ми захопили собі й добич міст, які ми взяли.

³⁶Від Ароєра, що на краї потоку Арнону, й міста, що при потоці, аж до Галаду не було міста, занадто високого для нас; все дав Господь, Бог наш, перед нами.

³⁷Тільки до землі синів Аммонових не наблизився ти; жодної частини потоку Яббоку й міст гірських й усього, що Господь, Бог твій, не наказав.