Deuteronomy 5

¹І покликав Мойсей всього Ізраїля й сказав їм: Слухай, Ізраїлю, установи й судження, які я проголошую вам сьогодні; вивчіть їх і дотримуйтесь, щоб виконувати їх.

²Господь, Бог наш, учинив завіт з нами на Хоріві.

³Не з батьками нашими учинив Господь цей завіт, а з нами, з усіма нами, які живі сьогодні.

⁴Господь говорив з вами обличчям до обличчя на горі посеред огню.

⁵(Я стояв між Господом і вами в той час, щоб розповісти вам слово Господнє, бо ви боялися огню й не піднялися на гору), кажучи:

⁶Я Господь, Бог твій, який вивів тебе з землі єгипетської, з дому рабства.

⁷Не буде в тебе інших богів крім Мене.

⁸Не створюй собі кумира й жодного подоби того, що на небі вгорі, й що на землі внизу, й що у водах під землею.

⁹Не вклоняйся їм й не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що карає беззаконня батьків на дітях, на третьому й на четвертому поколінні тих, хто мене ненавидить.

¹⁰І творю милість тисячам тих, хто любить Мене й дотримується Моїх заповідей.

¹¹Не приймай імені Господа, Бога твого, марно, бо Господь не залишить без кари того, хто приймає Його ім'я марно.

¹²Зберігай день субот, щоб святити його, як Господь, Бог твій, наказав тобі.

¹³Шість днів працюй й роби всю роботу твою.

¹⁴А сьомий день — суббота Господу, Богу твоєму; не роби в нього ніякої роботи ти, ні син твій, ні дочка твоя, ні раб твій, ні рабиня твоя, ні вол твій, ні осел твій, ні яка-небудь худоба твоя, ні приходець твій у брамах твоїх, щоб відпочив раб твій й рабиня твоя, як і ти.

¹⁵І пам'ятай, що рабом ти був у землі єгипетській, і вивів тебе Господь, Бог твій, оттіль сильною рукою й простягнутим плечем; тому наказав тобі Господь, Бог твій, дотримувати день суботи.

¹⁶Шануй батька свого й матір свою, як наказав тобі Господь, Бог твій, щоб продовжилися дні твої й щоб було тобі добре на землі, яку дає тобі Господь, Бог твій.

¹⁷Не вбивай.

¹⁸Не чини перелюбу.

¹⁹Не крадій.

²⁰Не дай фальшивого свідцтва супроти ближнього твого.

²¹Не бажай дружини ближнього твого й не жадай дому ближнього твого, ні його поля, ні раба його, ні рабині його, ні вола його, ні осла його, ні чогось-небудь, що належить ближньому твому.

²²Ці слова сказав Господь до всієї вашої громади на горі посеред огню, хмари й густої темряви голосом великим, й більше не додав. І написав їх на двох кам'яних дошцях й дав мені їх.

²³І коли ви почули голос із середини темряви, а гора горіла огнем, то наблизилися до мене всі голови ваших племен й старійшини ваші.

²⁴І сказали: Се, показав нам Господь, Бог наш, славу Його й величність Його, й голос Його ми почули із середини огню; ми бачили сьогодні, що говорить Бог з людиною, й людина залишається живою.

²⁵А тепер чому ми маємо вмерти? бо велике вогонь це спалить нас; якщо ми почуємо голос Господа, Бога нашого, далі, то ми вмремо.

²⁶Бо хто з усього людства чув голос живого Бога, говорячого із середини огню, як ми, й залишився живий?

²⁷Піди ти близько й слухай усього, що скаже Господь, Бог наш; а ти розповіси нам усе, що скаже тобі Господь, Бог наш, і ми слухатимемо й виконуватимемо.

²⁸І почув Господь голос слів ваших, коли ви говорили до мене, й сказав мені Господь: Я почув голос слів народу цього, які вони говорили тобі; добре вони сказали все, що говорили.

²⁹О якби був такий у них серце, щоб боялися Мене й дотримувалися всіх Моїх заповідей повсякчас, щоб було їм добре й дітям їхнім навіки!

³⁰Йди й скажи їм: Повертайтесь до намету вашого.

³¹А ти стій тут зі Мною, і Я розповім тобі всю заповідь, установи й судження, яким ти будеш їх учити, щоб виконували їх на землі, яку Я даю їм в посідання.

³²Тож дотримуйтесь робити все, як наказав вам Господь, Бог ваш; не відхиляйтесь ні вправо, ні вліво.

³³Ходіть всім шляхом, який наказав вам Господь, Бог ваш, щоб жили ви й було вам добре, й продовжилися дні ваші на землі, яку будете мати в посіданні.