Deuteronomy 9

¹Слухай, Ісраїле: ти переходиш сьогодні Йордан, щоб увійти та витіснити народи більші та сильніші за тебе, міста великі й укріплені аж до неба,

²народ великий і високого зросту, синів Енакимових, яких ти знаєш й про яких чув, що кажуть: хто встояти може перед синами Енака?

³Тому знай сьогодні, що Господь, Бог твій, Він переходить перед тобою, як вогонь палаючий; Він знищить їх і приведе їх перед обличчям твоїм, і ти виженеш їх і перетвориш їх на ніщо швидко, як говорив тобі Господь.

⁴Не говори в серці своєму, коли Господь, Бог твій, виженав їх перед тобою, кажучи: за мою праведність привів мене Господь посісти землю цю, тоді як за нечестивість народів цих Господь виганяє їх перед тобою.

⁵Не за твою праведність й не за прямоту серця твого входиш ти посісти землю їхню, але за нечестивість народів цих Господь, Бог твій, виганяє їх перед тобою, і щоб утвердити слово, яке присягнув Господь отцям твоїм, Авраамові, Ісакові й Яковові.

⁶Тому знай, що не за твою праведність дає тобі Господь, Бог твій, землю добру цю посісти, бо ти народ жорсткошиїй.

⁷Пам'ятай, не забувай, як ти прогнівив Господа, Бога твого, у пустині: від дня, коли вийшов ти з землі єгипетської, аж до місця цього, ви були непокірні Господові.

⁸І на Хоривові ви прогнівили Господа, і Господь розгнівався на вас, щоб знищити вас.

⁹Коли я піднявся на гору отримати таблиці кам'яні, таблиці завіту, який Господь укладав з вами, то я перебув на горі сорок днів і сорок ночей; хліба я не їв і води не пив.

¹⁰І дав мені Господь дві таблиці кам'яні, написані перстом Божим, і на них було написано за всіма словами, які говорив вам Господь на горі з середини вогню в день збору.

¹¹І сталося по закінченні сорока днів та сорока ночей, що дав мені Господь дві таблиці кам'яні, таблиці завіту.

¹²І сказав мені Господь: встань, сходи звідси швидко, бо народ твій, який ти вивів з Єгипту, розпрацював себе; вони швидко звернулись з дороги, яку я наказав їм; вони зробили собі ідола литого.

¹³І сказав мені Господь, кажучи: бачу Я народ цей, і ось він народ жорсткошиїй;

¹⁴залиш Мене, щоб Я знищив його і стер ім'я його з-під неба, а з тебе зроблю народ більший та сильніший, ніж цей.

¹⁵І повернувся я і сходив з гори, і гора горіла вогнем; і дві таблиці завіту були в обох руках моїх.

¹⁶І подивився я, і ось ви згрішили проти Господа, Бога вашого; зробили собі ідола литого, теля; ви швидко звернулись з дороги, яку наказав вам Господь.

¹⁷І схопив я обидві таблиці й кинув їх із обох рук моїх, і розбив їх перед очима вашими.

¹⁸І упав я перед Господом, як і раніше, сорок днів і сорок ночей; хліба я не їв і води не пив, через весь гріх ваш, який ви вчинили, роблячи зле в очах Господніх, щоб розгнівити Його.

¹⁹Бо я боявся гніву та гарячого гніву, яким розгнівався Господь на вас, щоб знищити вас. І Господь вислухав мене й тоді.

²⁰І на Аарона також розгнівався Господь дуже, щоб знищити його; і я молився й за Аарона в той час.

²¹І взяв я гріх ваш, ідола, теля, яке ви зробили, і спалив його вогнем, і розтовк його, розмелюючи досить дрібно, поки не став він, як пил; і розвіяв я пил його в струмок, що спускається з гори.

²²І в Табері, і в Масі, і в Кіброт-Гаттаава ви прогнівили Господа.

²³І коли послав вас Господь з Кадеш-Барнеї, кажучи: піднімайтеся й посідайте землю, яку Я вам дав; то ви повстали проти наказу Господа, Бога вашого, й не вірили Йому й не слухали голосу Його.

²⁴Ви були непокірні Господові від дня, як Я вас пізнав.

²⁵І упав я перед Господом сорок днів і сорок ночей, яких упав, бо сказав Господь, що Він знищить вас.

²⁶І молився я до Господа й говорив: Господи Боже, не знищуй народу Твого й спадщину Твою, яку Ти викупив величчю Своєю, яку Ти вивів з Єгипту рукою сильною.

²⁷Пам'ятай рабів Твоїх, Авраама, Ісака й Якова; не дивись на жорсткошиїсть народу цього, ні на нечестивість його, ні на гріх його,

²⁸щоб не сказала земля, з якої Ти вивів нас: через те, що Господь не був в силі привести їх в землю, яку Він обіцяв їм, і через те, що Він ненавидить їх, Він вивів їх, щоб убити їх у пустині.

²⁹А вони ж народ Твій і спадщина Твоя, яких Ти вивів великою силою Своєю й простягнутим рамям Своїм.