Deuteronomy 9

¹Слухай, Ізраїлю: ти маєш сьогодні перейти через Йордан, щоб увійти й посідати народи більші й сильніші від тебе, міста великі й укріплені аж до неба,

²Народ великий і високоростий, сини Анакимів, яких ти знаєш і про яких чув кажучи: хто може стати проти синів Анакових!

³Розумій же сьогодні, що Господь, Бог твій, йде перед тобою, як вогонь поглинаючий; він знищить їх і повалить їх перед твоїм лицем, і ти вигениш їх і поспіши знищити їх, як сказав тобі Господь.

⁴Не кажи в серці своєму після того, як Господь, Бог твій, виженеш їх перед тобою, кажучи: за мою праведність Господь привів мене посісти цей край; але за беззаконня цих народів Господь виганяє їх перед тобою.

⁵Не за твоєю праведністю й не за прямотою серця твого йдеш ти посісти їхню землю, але за беззаконня цих народів Господь, Бог твій, виганяє їх перед тобою, й щоб виконати слово, яке Господь клявся батькам твоїм, Авраамові, Ісакові й Якову.

⁶Розумій же, що Господь, Бог твій, дає тобі цей добрий край посісти не за твоєю праведністю, бо ти народ жорсткошиїй.

⁷Пам'ятай і не забувай, як ти розгнівив Господа, Бога твого, у пустині: від дня, коли ти вийшов з землі єгипетської, аж поки ви прийшли на це місце, ви були непокірні Господеві.

⁸І в Хоривові ви розгнівили Господа, так що Господь гнівався на вас, щоб знищити вас.

⁹Коли я піднявся на гору, щоб прийняти скрижалі кам'яні, скрижалі Завіту, який Господь укладав із вами, то я пробув на горі сорок днів і сорок ночей; хліба я не їв і води не пив.

¹⁰І Господь дав мені дві скрижалі кам'яні, написані пальцем Божим; і на них були написані всі слова, які Господь говорив вам на горі з середини вогню в день збору.

¹¹І сталося в кінці сорока днів і сорока ночей, що Господь дав мені дві скрижалі кам'яні, скрижалі Завіту.

¹²І сказав мені Господь: встань, швидко сходи звідси; бо твій народ, який ти вивів з землі єгипетської, розвратився; вони швидко збочили з того шляху, який я наказав їм; вони зробили собі литий кумир.

¹³І далі сказав мені Господь, кажучи: я бачу цей народ, і ось він народ жорсткошиїй.

¹⁴Залиш мене, щоб я знищив їх і стер їхнє ім'я з-під неба; а з тебе я зроблю народ сильніший і більший від них.

¹⁵І я повернувся й спустився з гори, а гора горіла вогнем; і дві скрижалі Завіту були в обох моїх руках.

¹⁶І я побачив, і ось ви згрішили проти Господа, Бога вашого, і зробили собі литого телятка; ви швидко збочили з того шляху, який наказав вам Господь.

¹⁷І я взяв обидві скрижалі й кинув їх з моїх рук і розбив їх перед вашими очима.

¹⁸І я впав перед Господом, як спочатку, сорок днів і сорок ночей; хліба я не їв і води не пив за всі ваші гріхи, які ви вчинили, робячи зло перед лицем Господнім, щоб розгнівити його.

¹⁹Бо я боявся гніву й запалу гніву, з яким Господь гнівався на вас, щоб знищити вас. Але Господь послухав мене й в той час.

²⁰І Господь дуже гнівався на Аарона, щоб знищити його; і я молився за Аарона також у той час.

²¹І я взяв вашого гріха, телятко, яке ви зробили, і спалив його вогнем, і потер його, і розмелював його дуже дрібно, аж поки воно стало, як пил; і я розсипав той пил у потік, що збігає з гори.

²²І в Табері, й у Массі, й у Кіброт-Гаттаві ви розгнівили Господа.

²³І коли послав вас Господь з Кадеш-Барнеї, кажучи: піднімайтесь і посідайте той край, який я вам дав; то ви повстали проти наказу Господа, Бога вашого, і не повірили йому, ні не послухали голосу його.

²⁴Ви були непокірні Господеві від дня, коли я вас пізнав.

²⁵І я впав перед Господом сорок днів і сорок ночей, як я впав спочатку; бо Господь сказав, що він знищить вас.

²⁶І я молився до Господа й промовив: Господи Боже, не знищуй твого народу й твоєї спадщини, яку ти визволив своєю величністю, яку ти вивів з землі єгипетської могутньою рукою.

²⁷Спомяни своїх слуг, Авраама, Ісака й Якова; не дивися на жорсткошиї цього народу, ні на його беззаконня, ні на його гріх.

²⁸Щоб не сказала земля, звідки ти вивів нас: тому що Господь не міг привести їх у той край, який він їм обіцяв, і тому що він їх ненавидить, він вивів їх, щоб умертвити їх у пустині.

²⁹Та вони твій народ й твоя спадщина, яку ти вивів своєю могутньою силою й своєю витягнутою рукою.