Ecclesiastes 4

¹І повернувся я, і розглядав усі утиски, що чиняться під сонцем; і ось сльози пригнічених, і вони не мали утішителя; та й на боці їхніх гнітителів була сила; але й вони не мали утішителя.

²Тому я хвалив мертвих, які вже померли, більше, ніж живих, які ще живуть.

³Так! Краще той, хто ще не був, хто не бачив злого діла, що робиться під сонцем.

⁴Знову розглядав я всю працю й всяке вправне діло, що через те людина викликає заздрість свого ближнього. Це також марнота і томління духу.

⁵Безумний складає руки й з'їдає власне тіло своє.

⁶Краще жменя з миром, ніж обидві повні руки з працею й томленням духу.

⁷Тоді повернувся я й бачив марноту під сонцем.

⁸Один є самотній, другого нема; ні сина, ні брата він не має; та й нема кінця всій його праці; та й oko його не насичується багатством; та й не говорить він: для кого я працюю й позбавляю душу свою добра? І це марнота, так! Це томне зайняття.

⁹Двоє краще, ніж один; бо вони мають добру нагороду за працю свою.

¹⁰Бо якщо один упаде, то другий підніме його. Але горе самотньому, коли впаде; бо другого нема, щоб підняти його!

¹¹Також, якщо двоє лежать разом, то вони гріються один від одного; але як один може гріятися один?

¹²А якщо один переможе його, то двоє витримають його; і потрійний шнур нелегко розривається.

¹³Краще бідний і мудрий юнак, ніж старий і безумний цар, який більше не слухає поради.

¹⁴Бо той виходить з темниці, щоб царювати; хоча той, хто народився в царстві його, стає бідним.

¹⁵Розглядав я всіх живих, що ходять під сонцем, разом з другою дитиною, що встане на місце його.

¹⁶Нема кінця всьому народові, усім, які були перед ними; та й ті, що прийдуть потім, не будуть радіти йому. Так! І це марнота й томління духу.