Ephesians 4

¹Тому я, в'язень у Господі, умоляю вас ходити гідно того покликання, до якого ви покликані,

²З усією смиренням і кротістю, з довготерпінням, зносячи один одного в любові;

³Старайтеся зберігати єдність Духа в союзі миру.

⁴Одне тіло й один Дух, як ви й покликані в одній надії вашого покликання;

⁵Один Господь, одна віра, одне хрещення,

⁶Один Бог і Отець всіх, який над усіма, через всіх і в усіх вас.

⁷Але кожному з нас дана благодать по мірі дарування Христова.

⁸Тому й говориться: піднявшись на висоту, Він повів полон і дав дари людям.

⁹А те, що Він піднявся, що це означає, як не те, що Він спочатку й зійшов у нижчі частини землі?

¹⁰Той, що зійшов, є Той же, що й піднявся над усіма небесами, щоб наповнити всяку річ.

¹¹І Він дав одним бути апостолами, іншим пророками, іншим звіщувачами Євангелія, іншим пастирями й учителями,

¹²Для вдосконалення святих, для діла служіння, для утвердження тіла Христова;

¹³Доки ми всі дійдемо до єдності віри й пізнання Сина Божого, до досконалої людини, до міри зросту повноти Христової:

¹⁴Щоб ми вже не були немовлятами, що шатаються й носяться всяким вітром учення через хитрість людей, через обман, спрямований на оманливість;

¹⁵Але, дотримуючись правди в любові, будемо рости в Ньому у всьому, Який є Голова, Христос;

¹⁶З якого все тіло, складено й звязано разом через кожний член, що служить йому, отримує помноження для взаємного утвердження себе в любові.

¹⁷Тому я говорю й засвідчую в Господі, щоб ви вже не ходили, як ходять інші народи, в марності своєї розуму,

¹⁸Затьмареним розумом, відчужені від життя Божого через невігластво, що в них, через ожорстлість серця їхнього;

¹⁹Які, втративши чутливість, віддалися розпусті, щоб з жадобою творити всілякі нечистоти.

²⁰Але ви вивчилися не так пізнавати Христа,

²¹Якщо ви дійсно чули про Нього й були навчені в Ньому, як істина в Ісусі:

²²Що вам слід відложити стару людину, яка розпадається через обманливі похоті,

²³І оновитися духом розуму вашого,

²⁴І облекти нову людину, створену за Богом у справедливості й святості правди.

²⁵Тому, позбувшись неправди, кожний говори правду зі своїм ближнім, бо ми члени один одного.

²⁶Гніватися, але не гріштьте; не нехай сонце заходить у гніві вашому;

²⁷І місця не давайте дияволу.

²⁸Хто крав, нехай більше не крає, а працює, робить добре руками своїми, щоб мати що дати потребуючому.

²⁹Ніякого лихого слова нехай не виходить з уст ваших, але тільки добре для потрібної поради, щоб воно давало благодать слухачам.

³⁰І не засмучуйте Святого Духа Божого, яким ви були запечатані на день викупу.

³¹Хай буде відкинуто від вас усяка гіркота, гнів і ярість, крик і лайка й уся злість;

³²Будьте ж один до одного добрі, милосердні, прощаючи один одному, як і Бог в Христі простив вам.