Ephesians 4

¹Тому я, в'язень у Господі, благаю вас ходити гідно покликання, на яке ви покликані,

²з усією смиренням та покорою, з терпінням, терпляче ставлячись один до одного в любові;

³прагнучи зберегти єдність Духу в узах миру.

⁴Одне тіло і один Дух, як ви також покликані в одній надії вашого покликання;

⁵один Господь, одна віра, одне хрещення,

⁶один Бог і Отець всіх, який над усім, і через усе, і в усіх вас.

⁷Але кожному з нас дана благодать за мірою дару Христова.

⁸Тому Він говорить: «Коли Він піднявся на висоту, повів в полон полонених і дав дари людям».

⁹А те, що Він «піднявся», що це означає, як не те, що Він спочатку й спустився в нижні частини землі?

¹⁰Той, що спустився, є й Тим, що піднявся далеко понад усі небеса, щоб наповнити все.

¹¹І Він дав одних апостолами, інших пророками, інших благовісниками, інших пастирями та вчителями;

¹²для удосконалення святих, для служіння, для будування тіла Христова;

¹³доки не дійдемо всі до єдності віри й пізнання Сина Божого, до досконалої людини, до міри повноти Христової;

¹⁴щоб ми вже не були дітьми, що хитаються й носяться всяким вітром вчення, через обман людей, через хитрість, яка веде до блуду;

¹⁵але, висловлюючи істину в любові, ми будемо рости в усьому в Того, хто є Головою, Христа;

¹⁶від Якого все тіло, поєднане та зв'язане через те, що постачає кожний суглоб, за діяльністю в міру кожної частини, здійснює зростання тіла для будування самого себе в любові.

¹⁷Тому я кажу й засвідчую перед Господом, що ви вже не повинні ходити так, як ходять інші язичники, в марноті свого розуму,

¹⁸будучи затьмарені в розумінні, відчужені від життя Божого через невігластво, що в них, через ожорствіння їхнього серця;

¹⁹вони, втративши чутливість, віддали себе пристрасті, щоб робити всі нечистоти з ненажерливістю.

²⁰Але ви не так вивчили Христа;

²¹якщо тільки ви чули про Нього й були навчені в Ньому, як істина в Ісусі:

²²щоб ви позбулися, щодо вашого колишнього способу життя, старої людини, що гниє від пристрастей обману;

²³і щоб ви були оновлені в дусі вашого розуму,

²⁴і облеклися в нову людину, яка за подобою Божою створена в справедливості та святості істини.

²⁵Тому, позбувшись брехні, кажіть правду кожен своєму ближньому. Бо ми члени один одного.

²⁶«Гніваєтеся, але не гріште». Сонце нехай не заходить над вашим гнівом,

²⁷і не давайте місця дияволу.

²⁸Хто крав, нехай вже не крадеться, але радше нехай працює, обробляючи своїми руками добро, щоб мати чим дати тому, хто в потребі.

²⁹Нехай з ваших уст не виходить жодного поганого слова, але тільки таке, що добре для назидання, як потреба того вимагає, щоб воно давало благодать тим, хто слухає.

³⁰І не опечальте Святого Духа Божого, яким ви запечатлені до дня спасіння.

³¹Нехай від вас буде прогнана вся гіркість, гнів, злість, крик і наклепи разом зі всякою зловіддю.

³²Будьте ж один до одного милосердні, милостиві, прощаючи один одного, як і Бог у Христі простив вас.