Ezekiel 22

¹І прийшло до мене слово Господнього, кажучи:

²А ти, сину людській, чи судитимеш, чи судитимеш місто кровопролитне? Оголи ж їй усі її мерзеносяття.

³І скажи: так говорить Господь Бог: місто, що проливає кров посередині себе, щоб прийшов час його, і робить ідолів для себе, щоб осквернитися.

⁴Ти став винен у крові своїй, яку пролив, і осквернився в ідолах своїх, які ти зробив; і ти наблизив дні свої, прийшов до років своїх; тому зробив Я тебе посміховищем для народів і сміхом для всіх земель.

⁵Ті, що близько тебе, й ті, що далеко від тебе, будуть глумитися над тобою, ганебна і повна безладу.

⁶Ось князі Ізраїльські кожний своєю силою у тобі пролили кров.

⁷Батька й матір легковажать у тебе; приходякові у тебі роблять насильство; сироту й вдову тиснуть у тебе.

⁸Святині Мої ти знехтував і суботи Мої осквернив.

⁹Люди в тобі — розповідачі чуток для пролиття крові; у тебе їдять на горах; розпусту чинять посередині тебе.

¹⁰Наготу батька своєї відкривають у тебе; жінку, відокремлену в нечистоті, принижують у тебе.

¹¹Один з ними робить мерзеність з дружиною свого ближнього; інший розпусною рукою осквернює невістку; інший у тебе принижує сестру свою, дочку батька свого.

¹²Дари беруть у тебе для пролиття крові; лихву й прибуток береш, і сусідів своїх грабуєш насильством, а Мене забув, говорить Господь Бог.

¹³Ось Я вдарю долонею за нечесну користь твою, яку ти взяв, і за кров твою, яка пролита посередині тебе.

¹⁴Чи витримає серце твоє, чи будуть сильні руки твої в дні, коли Я буду рядити з тобою? Я, Господь, говорив, і зроблю.

¹⁵І розсію тебе серед народів, і розвію тебе по землям, і зниму нечистоту твою з тебе.

¹⁶І будеш ти осквернена перед очима народів, і пізнаєш, що Я Господь.

¹⁷І прийшло до мене слово Господнього, кажучи:

¹⁸Сину людській, дім Ізраїльський став Мені шлаком; усі вони — мідь, та олово, та залізо, та свинець, посередині печі; шлак срібла вони.

¹⁹Тому так говорить Господь Бог: За те, що ви все стали шлаком, ось Я соберу вас посередину Єрусалиму.

²⁰Як собирають срібло, мідь, залізо, свинець та олово посередину печі й роздмухують вогонь на них, щоб розплавити їх, так Я соберу вас гнівом Своїм і люттю Своєю, і залишу вас там, і розплавлю вас.

²¹Так Я соберу вас, і дуну на вас вогнем гніву Свого, і розплавитеся посередині його.

²²Як срібло розплавляється посередині печі, так ви розплавитеся посередині його; і пізнаєте, що Я Господь пролив гнів Свій на вас.

²³І прийшло до мене слово Господнього, кажучи:

²⁴Сину людській, скажи їй: ти земля, що не очищена, не політа дощем у день гніву.

²⁵Змова пророків її посередині її — як лев рикаючий, що хапає здобич; душі вони пожирають, скарб і дорогоцінне беруть; удовиць робить багато посередині її.

²⁶Священики її порушили Закон Мій і осквернили святині Мої; між святим і простим не розрізняють, між нечистим і чистим не показали розрізнення, і від суббіт Моїх очі свої закривали, і Я осквернений серед них.

²⁷Князі її посередині її — як вовки, що хапають здобич для пролиття крові, для загублення душ, задля нечесної користі.

²⁸Пророки її мазали їм вапном неправильно зробленим, бачачи марність і гадаючи їм брехню, кажучи: так говорить Господь Бог, хоч Господь не говорив.

²⁹Люд землі робить насильство й здійснює грабіж, утискає убогого й нужденного, приходяка теснить невправедливо.

³⁰І шукав Я серед них чоловіка, що облаштував би огорожу й став у розломі передо Мною за землю, щоб не навернути її на погибель; та не знайшов.

³¹Тому пролив Я на них обурення Своє; гнівом Своїм спалив їх; дорогу їхню вернув на голови їхні, говорить Господь Бог.