Genesis 18

¹І явився йому Господь при дубах Мамре, коли він сидів при вході до намету, в спеку дня;

²і він піднявши очі свої, побачив, і ось три чоловіки стоять при ньому, і він побачивши, побіг навстріч їм від входу намету, і поклонився землі,

³І сказав: Господи мій, якщо я знайшов благодать в очах Твоїх, не відходи від слуги Твого;

⁴нехай буде принесена трохи води, і миють ноги ваші, і спочивайте під деревом;

⁵І принесу шматок хліба, і підкріпите серця ваші; потім відійдете, бо тому ви прийшли до слуги Твого; і вони сказали: Роби, як ти сказав.

⁶І Авраам поспішив до намету до Сари, і сказав: Поспіши три мери чистого борошна, замісили й піки хлібці;

⁷і Авраам побіг до череди, і взяв теля ніжне й добре, і дав юнакові, і він поспішив готувати його;

⁸і взяв масла й молока й теля, що він готував, і поставив перед ними; і він стояв при них під деревом, і вони їли.

⁹І сказали йому: Де Сара, жона твоя? і він сказав: Ось у наметі;

¹⁰і сказав: Коли повернусь до тебе в цей час, про час життя, ось у Сари, жони твоєї, син.

¹¹І Сара слухала при вході намету, що позаду нього;

¹²і Авраам і Сара були старі, вступили в дні; припинився спосіб жінок у Сари;

¹³і засміялась Сара в серці своєму, кажучи: Невже мені зі старістю буде втіха, і господар мій такий старий?

¹⁴І сказав Господь Аврааму: Чому засміялась Сара, кажучи: невже я дійсно народжу, коли я стара? Хіба щось чудесне для Господа? У призначений час повернусь до тебе, про час життя, і Сара матиме сина.

¹⁵І заперечила Сара, кажучи: Я не сміялась; бо вона боялась; і сказав: Ні, але ти сміялась.

¹⁶І встали звідти чоловіки, і дивились на обличчя Содому, і Авраам ішов з ними, щоб проводити їх;

¹⁷і сказав Господь: Хіба утаю від Авраама те, що я творю,

¹⁸коли Авраам стане народом великим і сильним, і благословенні в ньому будуть усі народи землі?

¹⁹бо я знаю його, що він наказуватиме синам своїм й дому своєму після себе (і вони будуть дотримуватися шляху Господнього) творити правду й справедливість, щоб Господь здійснив на Авраама те, що говорив про нього.

²⁰І сказав Господь: Крик Содому й Гоморри великий; і гріх їхній дуже тяжкий;

²¹сходжу я тепер, щоб побачити, чи вони зробили все за криком, що дійшов до Мене; і якщо ні, то я знатиму;

²²і відійшли звідти чоловіки, і йшли до Содому; і Авраам ще стояв перед Господом.

²³І наблизився Авраам і сказав: Чи ж ти погубиш праведника з грішником?

²⁴може бути, п'ятдесят праведників у місті; чи ж ти погубиш, і не щадитимеш місто за п'ятдесят праведників, що в ньому?

²⁵Хай буде далеко від Тебе творити таке, убивати праведника з грішником, щоб праведник був як грішник; хай буде далеко від Тебе! Чи суддя всієї землі не творитиме справедливості?

²⁶І сказав Господь: Якщо я знайду в Содомі п'ятдесят праведників у місті, то щащу все місто за їхньою вину.

²⁷І відповів Авраам і сказав: Ось я важився говорити до Господа, хоча я пил і попіл;

²⁸може бути, залишиться п'ятьма менше п'ятидесяти праведників; чи ж ти за п'ять істребиш все місто? і сказав: Не істребую, якщо знайду там сорок п'ять.

²⁹І додав він знову говорити до Нього й сказав: Може бути, знайдеться там сорок? і сказав: Не зроблю цього за сорок.

³⁰І сказав: Нехай не гніває Господа мого, і я скажу: може бути, знайдеться там тридцять? і сказав: Не зроблю, якщо знайду там тридцять.

³¹І сказав: Ось я важився говорити до Господа: може бути, знайдеться там двадцять? і сказав: Не істребую за двадцять.

³²І сказав: Нехай не гніває Господа мого, і я скажу тільки цей раз: може бути, знайдеться там десять? і сказав: Не істребую за десять.

³³І відійшов Господь, як скінчив говорити до Авраама, й Авраам повернувся на місце своє.