Genesis 19

¹І прибули два ангели до Содому ввечері, а Лот сидів у воротах міста. Коли він побачив їх, то встав навпроти них і поклонився лицем до землі.

²І сказав: "Мої панове, благаю вас, зайдіть до дому раба вашого. Умийте ноги ваші, і будете ночувати, а вранці встанете й піддете своєю дорогою". Вони ж сказали: "Ні, ми будемо ночувати на площі".

³Але він дуже наполягав на них, і вони звернули до нього й увійшли в його дім. Він зробив їм бенкет і спік хліб без квасу, й вони їли.

⁴А перше ніж вони лягли спати, люди міста, содомляни, від молодого до старого, весь народ з усіх кінців міста, оточили дім.

⁵І кричали до Лота: "Де люди, які прийшли до тебе нічного часу? Виведи їх до нас, щоб ми пізнали їх".

⁶Лот вийшов до них до дверей й затворив двері позаду себе

⁷і сказав: "Прошу вас, брати мої, не робіть цього зла.

⁸Ось у мене дві дочки, які не пізнали чоловіка; благаю вас, дозвольте мені вивести їх до вас, і робіть із ними, що вам угодно, тільки з цими людьми не робіть нічого, бо вони прийшли під осінь даху мого".

⁹Вони ж сказали: "Відійди звідси!" І сказали: "Цей чужинець пришелець приходив сюди жити, і вже хоче судити! Тепер ми зробимо тобі гірше, ніж їм". І сильно наступали на людину, на Лота, й наступали, щоб зломати двері.

¹⁰Та люди, які були в домі, простягли руку й витягли Лота до себе в дім і затворили двері.

¹¹А людей, які були при дверях дому, вони ударили сліпотою, від малого до великого, так що вони томилися, шукаючи дверей.

¹²І сказали ангели до Лота: "Хто ще у тебе тут? Зять, сини твої, дочки твої й усі, хто у тебе в місті, виведи з цього місця,

¹³бо ми будемо нищити це місце; бо великий крик про нього піднявся перед Господом, і Господь послав нас нищити його".

¹⁴І вийшов Лот й говорив своїм зятям, які брали його дочок, й сказав: "Встаньте, вийдіть з цього місця, бо Господь нищить місто". Але йому здалось він жартує своїм зятям.

¹⁵І коли почало розвидніватися, ангели просили Лота, кажучи: "Встань, візьми дружину твою й двох дочок твоїх, які є тут, щоб не загинути у карі над містом".

¹⁶Лот медлив; і люди схопили його, й дружину його, й двох дочок його за руку, бо Господь жалів його, й вивели його й поставили його поза межі міста.

¹⁷І коли вивели їх геть, то один сказав: "Рятуйся, щоб залишити ціле життя твоє; не озирайся позаду, й не стій на всій цій рівнині; рятуйся до гір, щоб не погинути".

¹⁸І сказав їм Лот: "О, ні, панове мої!

¹⁹Раб твій знайшов благодать перед очима твоїми, й ти показав мені велику милість, врятувавши мене. Але я не можу рятуватися до гір, щоб не спіймала мене біда й я не умер.

²⁰Ось місто це близько, щоб тікати туди, й воно мале; дозволь мені рятуватися туди, - чи не мале воно? - і буде жива душа моя".

²¹І сказав йому: "Ось я прихиляю обличчя твоє й в цьому; не повалю міста сього, про яке ти говориш.

²²Поспішай, рятуйся туди; бо я не можу робити нічого, поки ти не прийдеш туди". Тому місто назване Цоар.

²³Сонце встало на землю, коли Лот прибув до Цоара.

²⁴Тоді Господь пролив на Содом і Гоморру сніг і вогонь від Господа з неба,

²⁵й повалив ці міста й всю рівнину, й всіх жителів міст, й плоди землі.

²⁶А дружина його озирнулась позаду нього, й стала соляним стовпом.

²⁷І встав Авраам рано-вранці й пішов на те місце, де він стояв перед лицем Господнім.

²⁸І дивився на Содом і Гоморру й на всю землю рівнини, й ось дим піднімається з землі, як дим із печі.

²⁹І коли нищив Бог міста рівнини, пам'ятав Бог про Авраама й вивів Лота з посеред нищення, коли повалював міста, де жив Лот.

³⁰І піднявся Лот з Цоара й поселився на горі, й дві дочки його з ним; бо боявся жити в Цоарі. І жив у печері, він і дві дочки його.

³¹І сказала старша до молодшої: "Батько наш старий, а людини немає на землі, щоб увійти до нас за звичаєм усієї землі.

³²Будемо поїти батька нашого вином й ляжемо при ньому, щоб зберегти від батька нашого потомство".

³³І поїли батька їхнього вином тієї ночі; і піднялась старша й лягла при батькові своєму; і не знав він, коли вона лягла й коли встала.

³⁴Назавтра сказала старша до молодшої: "Ось я лягла при батькові моєму минулої ночі; поїмо його вином й тієї ночі, й ти піди, ляжи при ньому, щоб зберегти від батька нашого потомство".

³⁵І поїли батька їхнього вином й тієї ночі; й піднялась молодша й лягла при ньому; і не знав він, коли вона лягла й коли встала.

³⁶І зачали обидві дочки Лотові від батька свого.

³⁷І народила старша сина й назвала ім'я йому Моав; це батько Моавитян до дня сьогоднішнього.

³⁸І молодша також народила сина й назвала ім'я йому Бен-Аммі; це батько Аммонитян до дня сьогоднішнього.