Genesis 2

¹Небо і земля були закінчені, і весь їхній полк.

²На сьомий день Бог закінчив роботу Свою, яку робив; і спочив на сьомий день від усієї роботи Своєї, яку робив.

³Бог благословив сьомий день, і освятив його, тому що в ньому спочив від усієї роботи Своєї, яку творив і робив.

⁴Це історія поколінь неба і землі, коли вони були створені, у день, коли Господь Бог творив землю і небо.

⁵Ще не було на землі жодної рослини польової, і ніяка трава польова не проросла, тому що Господь Бог не послав дощу на землю. І не було людини, щоб обробляти землю.

⁶Але піднялся туман із землі, і зволожував усю поверхню землі.

⁷І утворив Господь Бог людину з пороху землі, і вдихнув у ніздрі її дихання життя; і стала людина душею живою.

⁸І насадив Господь Бог сад у Едемі на сході, і поставив там людину, яку утворив.

⁹І взрастив Господь Бог з землі всяке дерево, приємне на вид і добре для їжі; дерево життя також посередині саду, і дерево пізнання добра і зла.

¹⁰І вийшла річка з Едему, щоб зволожувати сад; і звідти розділялася і утворювала чотири головні потоки.

¹¹Назва першого — Піщон; це той, що протікає крізь всю землю Гавіли, де золото;

¹²і золото тієї землі добре; там ароматична смола та камінь оніксу.

¹³Назва другої річки — Гіхон; вона протікає крізь всю землю Куша.

¹⁴Назва третьої річки — Хідекель; вона протікає перед Ассирією. Четверта річка — Евфрат.

¹⁵І взяв Господь Бог людину, і поставив її в саду Едему, щоб обробляти його й охороняти його.

¹⁶І заповідав Господь Бог людині, кажучи: від усякого дерева саду можеш ти їсти вільно;

¹⁷але від дерева пізнання добра і зла — не їж з нього; бо в день, коли будеш ти їсти з нього, смертю помреш.

¹⁸І сказав Господь Бог: не добре бути людині самій; зроблю їй помічника, відповідного їй.

¹⁹І утворив Господь Бог з землі всяку звір польову і всякий птах небесний, і привів їх до людини, щоб бачити, як вона назве їх; і яку б назву дала людина кожній живій душі, та й буде їй назва.

²⁰І назвала людина імена всій худобі, і птахам небесним, і всім звірам польовим; але для людини не знайшлося помічника, відповідного їй.

²¹І послав Господь Бог на людину глибокий сон, і вона заснула; і взяв одне з її ребер, і зімкнув плоть на місці його.

²²І утворив Господь Бог з ребра, взятого від людини, жінку, і привів її до людини.

²³І сказала людина: це тепер кість з костей моїх і плоть з плоті моєї; вона буде називатися Жінкою, тому що взята з Чоловіка.

²⁴Тому чоловік залишить свого батька й матір, і прилипне до своєї дружини, і будуть вони одною плоттю.

²⁵І були обидва голі, чоловік та його дружина, і не соромилися.