Genesis 34

¹Тепер Дина, дочка, яку Лія народила Якову, вийшла подивитися на жінок тієї землі.

²І коли Сихем, син Еморея хівіянина, володаря тієї землі, побачив її, він взяв її силою і переспав з нею.

³Тоді серце його схопилося до Дини, дочки Якова, і він говорив до неї ласкаво.

⁴І сказав Сихем до Еморея, отця свого: візьми мені дівчину цю за дружину.

⁵А Яків дізнався про те, що Сихем зробив його дочці; але сини його були в полі з худобою, і Яків мовчав, поки не прийшли вони.

⁶Тоді вийшов Еморей, батько Сихема, до Якова розмовляти з ним.

⁷А сини Якова прийшли з поля, коли почули про це, і вони були вражені й гніваліся дуже через ганьбу, що він учинив над Ізраїлем, переспавши з дочкою Якова; такого не повинно чинитися.

⁸І сказав Еморей до них: Сихем, син мій, палко бажає вашої дочки; дайте її йому за дружину.

⁹І об'єднайтеся з нами; давайте нам ваших дочок, а ваших дочок беріть собі.

¹⁰Мешкайте з нами, і земля буде перед вами відкрита; торгуйте й здобувайте собі маєтність там.

¹¹І сказав Сихем батькові її й братам: хай я знайду благодать в очах ваших, і дам вам, що ви скажете мені.

¹²Наскільки б ви ні вимагали викупу й дарів, я дам вам; тільки дайте мені дівчину за дружину.

¹³Але сини Якова дали Сихемові й Еморею, батькові його, брехливу відповідь за те, що той зганьбив Дину, сестру їхню.

¹⁴І сказали вони: ми не можемо дати сестру нашу чоловікові необрізаному, бо це ганьба для нас.

¹⁵Але тільки на тій умові ми погодимося з вами: якщо ви станете як ми, і кожен з вас чоловічої статі обріжеться;

¹⁶Тоді ми дамо вам дочок наших, а дочок ваших візьмемо собі, і мешкатимемо з вами, і будемо одним народом.

¹⁷Але якщо ви не послухаєтеся нас і не обріжетеся, то візьмемо дочку нашу й піймо.

¹⁸І їхні слова сподобалися Еморею й Сихемові, синові його.

¹⁹І юнак не зволікав виконати це, бо він кохав дочку Якова, і він був найчеснійший у домі батька свого.

²⁰Тоді вийшли Еморей і Сихем, син його, до брами міста їхнього й говорили до людей міста:

²¹Люди сі миролюбиві до нас; нехай мешкають на землі й торгують на ній, земля ж перед ними відкрита; візьмемо дочок їхніх собі за дружин, а дочок наших дамо їм.

²²Але на тій умові тільки люди ці погодяться мешкати з нами й бути одним народом, якщо кожен з нас чоловічої статі обріжеться, як вони обрізані.

²³Чи не будуть тоді худоба їхня, і маєтність їхня, і вся худоба їхня нашими? тільки погодимося з ними, і вони будуть мешкати з нами.

²⁴І послухалися Еморея й Сихема, сина його, всі люди міста, й обрізалася вся чоловіча стать міста.

²⁵А в третій день, коли вони страждали від болю, два з синів Якова, Симеон і Левій, брати Динині, взяли кожен свій меч, прийшли на місто безпечно й убили всіх чоловіків.

²⁶І Еморея й Сихема, сина його, убили мечем, й взяли Дину з дому Сихема й пішли.

²⁷А сини Якова прийшли на вбитих й грабували місто за те, що зганьбили сестру їхню;

²⁸Взяли їхні стада, й худобу їхню, й ослів їхніх, і все, що було в місті й у полі;

²⁹І весь їхній маєтний скарб, і всіх дітей їхніх, і жінок їхніх захопили й сплюндрували все, що було в домах їхніх.

³⁰І сказав Яків до Симеона й до Левія: ви викликали лиху на мене, давши мені кривавий слід серед мешканців землі сієї, у Ханаанеїв і у Перизеїв; а мене мало, і вони зберуться проти мене, і побють мене, і я загину я й весь дім мій.

³¹І сказали вони: чи повинен він робити нашу сестру як блудницю?