Genesis 39

¹Йосиф був приведений до Єгипту. Потифар, царський офіцер, начальник тілоохорони, єгиптянин, купив його з рук ізмаїльтян, що привели його туди.

²Господь був з Йосифом, і він став людиною успішною. Він був у домі свого господаря-єгиптянина.

³Його господар побачив, що Господь був з ним, і що Господь благословляв усе, що той робив.

⁴Йосиф знайшов милість у його очах. Він служив йому, і той поставив його надзирачем над своїм домом та над усім, що мав, передав йому в руки.

⁵Сталося, що з часу, коли він поставив його надзирачем над своїм домом та над усім, що мав, Господь благословив дім єгиптянина заради Йосифа; і благословення Господнє було на всьому, що він мав, у домі й на полі.

⁶Він залишив усе, що мав, в руках Йосифа. Він не турбувався ні про що, крім їжі, що їв. Йосиф мав гарну постать та був гарним на вигляд.

⁷Сталося по цих подіях, що дружина його господаря звернула свої погляди на Йосифа й сказала: «Ляж зі мною».

⁸Але він відмовився й сказав дружині свого господаря: «Ось мій господар не знає, що зі мною в домі, й усе, що він має, передав мені в руки.

⁹Він не більший у цьому домі за мене, і він не утримав від мене нічого, крім тебе, бо ти його дружина. Як же я можу зробити цей великий грріх і згрішити проти Бога?»

¹⁰Сталося, що коли вона кожного дня говорила до Йосифа, він не слухав її, щоб лягти з нею або бути з нею.

¹¹Сталося близько того часу, що він увійшов до дому, щоб зробити свою роботу, і людей з домашніх там не було.

¹²Вона схопила його за його одіж, кажучи: «Ляж зі мною!» Він залишив одіж у її руках і вибіг назовні.

¹³Сталося, коли вона побачила, що він залишив одіж у її руках і вибіг назовні,

¹⁴що вона закликала людей з свого дому й сказала їм: «Дивіться, він привів до нас єврея, щоб глумитися з нас. Він увійшов до мене, щоб лягти зі мною, і я закричала голосом.

¹⁵Сталося, коли він почув, що я піднесла мій голос і закричала, що він залишив одіж біля мене й вибіг назовні».

¹⁶Вона залишила його одіж біля себе до тих пір, поки його господар не повернувся додому.

¹⁷Вона розповідала йому за цими ж словами, кажучи: «Єврейський раб, якого ти привів до нас, увійшов до мене, щоб глумитися зі мною,

¹⁸і сталося, коли я піднесла мій голос і закричала, що він залишив одіж біля мене й вибіг назовні».

¹⁹Сталося, коли його господар почув слова своєї дружини, які вона говорила йому, кажучи: «Так вчинив мені твій раб», що його гнів розпалився.

²⁰Господар Йосифа взяв його й кинув до в'язниці, місця, де в'язані царські полоненики, і він був там у тюремному закладі.

²¹Але Господь був з Йосифом і виявив йому милість, і дав йому милість у очах стражника в'язниці.

²²Стражник в'язниці передав в руки Йосифа всіх полоненків, що були у в'язниці, і всякий, що мав бути зроблено там, він робив це.

²³Стражник в'язниці не дивився ні на що з того, що було в руках Йосифа, бо Господь був з ним; і все, що той робив, Господь благословляв.