Genesis 50

¹І Йосиф впав на обличчя отця свого, і плакав над ним, і цілував його.

²І наказав Йосиф слугам своїм, лікарям, набальзамувати отця його; і набальзамували лікарі Ізраїля.

³І сорок днів виконалось для нього; так бо виконуються дні набальзамованих; і сімдесят днів плакали його Єгиптяни.

⁴І коли минули дні плачу його, Йосиф говорив до дому фараона, кажучи: якщо я знайшов милість в очах ваших, прошу вас, скажіть перед ушима фараона, говорячи:

⁵Батько мій прикляв мене клятвою, говорячи: ось я вмираю; в гробниці моїй, яку я викопав собі в землі ханаанській, там поховай мене. Тепер же дозволь мені піти вгору і похоронити батька мого, і я повернусь.

⁶І сказав фараон: піди і похорони батька твого, як він приклав тебе клятвою.

⁷І пішов Йосиф, щоб похоронити батька свого; і з ним пішли вгору всі слуги фараона, старійшини дому його і всі старійшини землі єгипетської,

⁸І весь дім Йосифів, і брати його, і дім батька його; тільки малих дітей своїх, і худобу свою, і стада своє залишили в землі гошен.

⁹І пішли з ним колесниці й вершники; і була то дуже велика товариство.

¹⁰І прийшли до гумна Атад, що за Йорданом, і плакали там великим плачем, дуже гірким; і робив він жалобу по отцю своєму сім днів.

¹¹І бачили мешканці землі, ханаанеї, жалобу на гумні Атад, і сказали: це жалоба велика для єгиптян; тому назвали імя його Авель-Мицраїм, що за Йорданом.

¹²І зробили його сини його за повелінням його:

¹³І носили його сини його в землю ханаанську, і поховали його в печері поля Махпели, яку купив Авраам з полем для власного поховання від Ефрона Хітейця, перед Мамре.

¹⁴І вернувся Йосиф до Єгипту, він і брати його, і всі, що пішли з ним, щоб похоронити батька його, після того як похоронив батька свого.

¹⁵І побачили брати Йосифові, що помер батько їх, і сказали: может бути, помститься на нас Йосиф, і всім зло відплатить нам, яке ми зробили йому.

¹⁶І послали вістя до Йосифа, говорячи: батько твій наказав перед смертю своєю, говорячи:

¹⁷Так скажіть Йосифу: прошу, прости беззаконня братів твоїх і гріх їх, бо зло зробили вони тобі; тепер ж прошу, прости беззаконня слуг Бога батька твого. І плакав Йосиф, коли говорили до нього.

¹⁸І прийшли й брати його, й впали перед лицем його, і сказали: ось ми раби твої.

¹⁹І сказав до них Йосиф: не бійтесь; чи я на місці Бога?

²⁰Ви помислили на мене на зло; але Бог помислив на те на добро, щоб зробити, як воно є в цей день, щоб спасти багато людей живими.

²¹Тепер же не бійтесь; я прокормлю вас і малих дітей ваших. І утішив їх, і говорив до серця їх ласкаво.

²²І мешкав Йосиф в Єгипті, він і дім батька його; і прожив Йосиф сто десять років.

²³І бачив Йосиф Ефраїмових синів третього покоління; синів також Махіра, сина Манасії, носили на колінах Йосифа.

²⁴І сказав Йосиф братам своїм: я вмираю; але Бог відвідає вас і виведе вас з землі цієї в землю, яку Він клятвою поклявся Авраамові, Ісакові й Якову.

²⁵І приклав Йосиф клятвою дітей Ізраїлевих, говорячи: Бог відвідає вас, і виносьте кості мої звідси.

²⁶І помер Йосиф, маючи сто десять років; і набальзамували його, і поклали його в труну в Єгипті.