Hosea 11

¹Коли Ізраїль був дитиною, Я полюбив його, і з Єгипту покликав сина Мого.

²Але чим більше їх називали, тим більше вони відходили від Мене. Вони приносили жертви Ваалам і кадили ідолам.

³Я навчав Єфрема ходити, беручи його за руки; але вони не зрозуміли, що це Я зцілював їх.

⁴Я вів їх путами людської доброти, узами любові. Для них Я був як той, хто підносить маля до щоки, і Я схилявся, щоб годувати їх.

⁵Чи не повернуться вони до Єгипту, і чи не буде панувати над ними Ассирія, бо вони відмовляються від покаяння?

⁶Меч спалахне в їхніх містах; він пожере їхніх лжепророків і припинить їхні задуми.

⁷Народ Мій рішучо відвертається від Мене. Хоч вони кличуть Мене Богом Всевишнім, Я аж ніяк не вознесу їх.

⁸Як Мені відпустити тебе, Єфраме? Як Мені видати тебе, Ізраїле? Як Мені зробити тебе як Адму? Як Мені поставити тебе як Цебоїм? Серце Мое обернулось у Мені; уся милість Моя розпалилась.

⁹Я не виконаю лютого гніву Мого, і не знищу Єфрема знову. Бо Я Бог, а не людина — Святий серед вас. Я не піду на їхні міста.

¹⁰Вони слідуватимуть за Господом; Він ричатиме як лев. Коли Він ричить, його діти задрижать з заходу.

¹¹Вони прийдуть з Єгипту, дрижачи як горобці, з Ассирії, майорячи як голуби. Я поселю їх у їхніх домівках, — говорить Господь.

¹²Єфрем оточив Мене брехнею, Ізраїль — лестю. А Юда непокірний Богові, навіть Святому, який вірний.