Hosea 2

¹Скажіть братам вашим: «Аммі», а сестрам вашим: «Рухама».

²Судіться з матір'ю вашою, судіться; бо вона не дружина моя, й я не чоловік її. Нехай усуне розпусту від обличчя свого та перелюбства з між грудей своїх,

³щоб я не роздяг її наголо й не поставив її такою, якою вона була в день народження свого, й не зробив би її пустинею, і не звернув би в землю засохлу, і не морив би її спрагою.

⁴І до дітей її не матиму милості, бо вони діти розпусти.

⁵Бо їхня мати розпусничала, та, що зачала їх, посоромилась; бо вона сказала: піду слідом за коханцями моїми, що дають мені хліб і воду мою, вовну й льон мій, олію й напиток мій.

⁶За то ось я загородю шляхи її терном і огорожу стіною, щоб вона не знайшла стежин своїх.

⁷І вона буде ганятись за коханцями своїми, та не наздожене їх; і буде шукати їх, та не знайде їх. Тоді скаже вона: піду й повернусь до першого чоловіка мого, бо тоді було мені краще, ніж тепер.

⁸Бо вона не знала, що я дав їй хліб, й вино, й олію, й помножив їй срібло й золото, котрих вони присвячували Ваалу.

⁹За то я повернусь і візьму назад хліб мій в час його, і вино моє в час його, й відберу вовну мою й льон мій, що дані були прикрити наготу її.

¹⁰І тепер відкрию непристойність її перед очима коханців її, і ніхто не визволить її з руки моєї.

¹¹І припиню всю веселість її, свята її, місячини її, суботи її та всі урочисті святкування її.

¹²І зруйную виноградники її й смоковниці її, про котрі вона казала: це награда моя, що дали мені коханці мої; й зроблю їх лісом, і звірі польові їстимуть їх.

¹³І відвідаю на ній дні Ваалів, коли вона палила їм фіміам і прикрашалась сережками й намистом своїм, і ходила слідом за коханцями своїми, а мене забула, говорить Господь.

¹⁴За то ось я приваблю її й введу її в пустиню, і буду говорити до серця її.

¹⁵І дам їй виноградники звідти, і долину Ахор відкрию їй як ворота надії; і вона співатиме там, як у дні юності своєї, й як у день, коли вийшла з землі єгипетської.

¹⁶І буде в той день, говорить Господь, що вона называтиме мене Іші, й не називатиме мене більше Ваалі.

¹⁷Бо я усуну імена Ваалів із уст її, й не буде згадуватись ім'я їх більше.

¹⁸І в той день укладу для них завіт зі звірами польовими й з птицями небесними, й з гадами земними; і зламаю лук, й меч, й браву землі й дам їм мирно почивати.

¹⁹І обручу тебе мені навіки; й обручу тебе мені в правді й справедливості, й в любові й в милосерді.

²⁰Й обручу тебе мені в вірності, й ти пізнаєш Господа.

²¹І буде в той день, я услухаю, говорить Господь, услухаю небеса, і вони услухають землю,

²²а земля услухає хліб, й вино, й олію, й вони услухають Їзраїля.

²³І засію її мені в землі, й матиму милість до нею, яка не мала милості; й скажу не народу моєму: ти народ мій, а вони скажуть: ти Боже мій.