Isaiah 17

¹Пророцтво про Дамаськ: "Ось Дамаськ вже не буде містом, але станеться купою руїн.

²Міста Ароєру будуть покинуті й залишені для стад, які будуть лежати, і ніхто не залякуватиме їх.

³Укріплене місто зникне з Єфраїма, і царська влада з Дамаська; залишок Араму буде подібний славі Ізраїльтян, — говорить Господь Всемогутній.

⁴"У той день слава Якова зникне; товщина його тіла розтане.

⁵Буде як під час жнива стоячого зерна, коли збирають зерно в своїх руках, — як під час збирання колосків у долині Рефаїм.

⁶І все ж таки залишатимуться деякі колоски, як коли бють маслину, залишаючи два-три маслини на верхівці гілок, чотири-п'ять на плодоносних гілках, — говорить Господь, Бог Ізраїльський.

⁷У той день люди звернуться до свого Творця й спрямують свій погляд на Святого Ізраїльського.

⁸Вони не звернуться до вівтарів, роботи своїх рук, і не матимуть зваги на Ашери та пахощі, які зробили їхні пальці.

⁹У той день міста їхні укріплені, які вони залишили через Ізраїльтян, будуть подібні місцям, покинутим для хмизу та бурелому. І все буде спустошенням.

¹⁰Ти забув Бога, твого Спасителя; ти не пам'ятав Скелю, твердиню твою. Тому, хоча ти висаджуєш найпрекраснішіші рослини й садиш виноград іноземний,

¹¹у день, коли ти їх висаджуєш, ти робиш їх дужими, і з ранком, коли ти їх садиш, ти наводиш їм бруньки, проте врожай буде нічим у день хвороби й болю, що не піддається лікуванню.

¹²Горе багатьом народам, які шаліють, — шаліють вони, як розбурхане море! Горе народам, які гуркотять, — гуркотять вони, як гуркіт великих вод!

¹³Хоча народи гуркотять, як гуркіт здимаючих вод, коли Він їх дорікає, вони втікають далеко, гнані перед вітром, як плева на пагорбах, як перекотиполе перед бурею.

¹⁴Ввечері — раптовий жах! До ранку їх немає! Це є доля тих, хто грабує нас, і часка тих, хто розбійничає нас.