Isaiah 26

¹У той день буде співана ця пісня в землі Юдеї: ми маємо сильне місто; спасіння Він призначить за стіни й укріплення.

²Відкрийте брами, щоб праведний народ, який зберігає вірність, міг увійти.

³Ти зберігатимеш його в досконалому миру, [чий] розум [спрямований] на Тебе; тому що він довіряє Тобі.

⁴Довіряйте Господу навіки; тому що в Яхве, Господі, — вічний Камінь.

⁵Бо Він повалив тих, хто живе на висоті, піднесене місто: Він його принижує, принижує аж до землі; повергає його навіть у прах.

⁶Нога затопче його; навіть ноги бідних і кроки нужденних.

⁷Шлях праведника — справедливість: ви, справедливі, спрямовуєте стежку праведника.

⁸Та й на шляху судів Твоїх, Господе, очікували ми Тебе; до імені Твого, навіть до памяті Твого імені, — бажання душі нашої.

⁹Душею моєю я бажав Тебе вночі; та й духом моїм у мені буду я ревно шукати Тебе: бо коли судження Твої на землі, жителі світу вчаться справедливості.

¹⁰Коли надається благодать нечестивому, він не вчиться справедливості; у землі справедливості він чинить неправедно і не бачить величія Господнього.

¹¹Господе, рука Твоя піднята, та вони не бачать; але вони побачать ревність Твою за народ і будуть посоромлені; та й огонь пожере Твоїх противників.

¹²Господе, Ти встановиш для нас мир; тому що й усі діяння наші Ти вчинив для нас.

¹³Господе, Боже наш, панували над нами й інші володарі крім Тебе; але Тобою самим будемо ми вшановувати імя Твоє.

¹⁴Вони мертві, не будуть жити; вони вмерли, не встануть: тому Ти їх відвідав і знищив, і знівечив усяку пам'ять про них.

¹⁵Ти збільшив народ, о Господе, збільшив народ; Ти прославлений; Ти розширив усі межі землі.

¹⁶Господе, у скорботі відвідували вони Тебе; вони излили молитву, коли покарання Твоє було на них.

¹⁷Як жінка, готова розродитися, мучиться й кричить у муках своїх; так були ми перед Тобою, Господе.

¹⁸Ми були вагітні, ми були в болі, ми народили, наче, вітер; ми не здійснили жодного спасіння на землі; і жителі світу не впали.

¹⁹Мертві Твої будуть жити; трупи мої встануть. Пробудіться й пійте, ви, що живете в пилі; бо роса Твоя — як роса рослин, і земля виверне мертвих.

²⁰Іди, народе мій, входь у скинії твої й затвори двері твої за собою: сховайся на короткий час, доки гнів минеться.

²¹Бо ось Господь виходить з місця Свого, щоб покарати жителів землі за беззаконня їх: земля також розкриє кров свою й більше не буде крити вбитих своїх.