Isaiah 46

¹Схилився Вил, Набо згинається, їхні ідоли стали на поживу звірам і худобі, ваші тягарі обтяжені, тягар для втомлених.

²Вони схилилися, вони разом поклонилися, не змогли вони винести тягар, і самі пішли в полон.

³Слухайте мене, доме Якова, й весь залишок Ізраїлю, що носимі від утроби, що переносимі від лона,

⁴Аж до старості я той самий, й до сивини я вас носити буду; я творив, й буду носити, я буду й порятую.

⁵Кому ж ви уподібните мене й зрівняєте мене? До кого ви мене порівняєте, щоб ми були подібні?

⁶Вони сипють золото з торби й срібло зважують на терезах, наймають ювеліра, щоб він виготовив бога, вони падають ниць, вони поклоняються.

⁷Вони беруть його на плече, несуть його й ставлять на його місце, і він стоїть, з свого місця не рушає; коли хто кличе до нього, він не відповідає, від лиха його не спасає.

⁸Пам'ятайте про це й будьте мужні, зловоднику, вернись до серця.

⁹Пам'ятайте про древні речі, про давні дні, що я Всемогутній, й немає іншого, я Бог, і немає подібного мені,

¹⁰Звіщаю від початку про кінець, і від давнини про те, що не сталося, говорю: моя рада станеться, і весь мій замисел я здійсню.

¹¹Кличу з востоку хижого птаха, з далекої землі виконавця мої ради, я сказав, і здійсню це, я задумав і виконаю.

¹²Слухайте мене, сильні серцем, що далекі від правди.

¹³Наблизив я мою правду, вона недалеко, й спасіння моє не зволікатиме, й дам у Сіоні спасіння, Ізраїлю - славу мою!