Isaiah 48

¹Слухайте це, доме Якова, ви, що називаєтесь ім'ям Ізраїлю і вийшли з лона Юди; ви, що клянетесь ім'ям Господа і згадуєте Бога Ізраїльського, але не в істині і не в правді.

²Бо вони називають себе з святого міста і покладають надію на Бога Ізраїльського; Господь Саваоф — ім'я Його.

³Я віщував про минуле давно; це вийшло з моїх уст, і Я це звістив; раптом Я то учинив, і це сталось.

⁴Тому що Я знав, що ти твердолобий, і шия твоя — залізний стержень, і чоло твоє — мідь;

⁵Тому Я віщував тобі давно, перш ніж те сталось; звістив тобі перш, щоб ти не сказав: мій божок учинив те, і мій кумир і виливане зображення повелів їм;

⁶Ти почув усе те — бачиш то; чи не визнаєш ти того? З цього часу Я звіщаю тобі нові речі, потаємні, про які ти не знаєш.

⁷Вони сотворені нині, а не давно; ти про них не чув раніш, щоб ти не сказав: ось, я вже знав про те.

⁸Ти не чув про те, не знав про те; вухо твоє не було відкрите давно, бо Я знав, що ти зовсім віроломний, і що ти від утроби матері своєї називаєшся преступником.

⁹Для Свого імені Я придержую гнів Свій і для хвали Своєї утримуюся від знищення тебе.

¹⁰Ось, Я плавив тебе, але не як срібло; Я випробував тебе в печі страждання.

¹¹Для Себе, для Себе Я це чиню, бо як Моє ім'я буде посквернено? Я не дам слави Своєї іншому.

¹²Слухай Мене, Якове, і Ізраїле, кого Я покликав! Я — той самий; Я — перший і Я — останній.

¹³І рука Моя основала землю, і десниця Моя простягла небеса; коли я їх покликаю, вони стають готові.

¹⁴Зберіться всі та слухайте; хто з них віщував про то? Улюбленець Господній вчинить угодне Йому на Вавилоні і на нащадків халдеїв.

¹⁵Я, Я сказав, і закликав його; Я привів його, і успішна його дорога.

¹⁶Наблизьтесь до Мене та слухайте те: не від початку Я говорив таємно; з часу існування того Я там; і тепер Господь Бог послав Мене та Дух Його.

¹⁷Так говорить Господь, Спаситель твій, Святий Ізраїльський: Я — Господь, Бог твій, що вчу тебе на користь, що веду тебе по дорозі, якою ти маєш ходити.

¹⁸О, якби ти слухав заповідей Моїх! Тоді миру твого було б, як річці, і справедливість твоя — як хвилі морські.

¹⁹І нащадство твоє було б як пісок, і вихідці з утроби твоєї — як піщинки; ім'я його не було б знищене і не було б виглажене передо Мною.

²⁰Виходьте з Вавилону, утікайте від халдеїв! Звістіть з голосом радості, розголошуйте те, висилайте те до кінця землі! Говоріть: Господь визволив слугу Свого Якова!

²¹Вони не томилися спрагою, коли Він вів їх через пустині; Він вивів для них воду з скелі; розколов скелю, і потекла вода.

²²Немає миру для нечестивців, говорить Господь.