James 3

¹Не всі будьте учителями, брати мої, бо ми, учителі, будемо судимі суворіше за інших.

²Адже ми всі часто грішимо. Якщо хтось не грішить в словах, то він досконалий чоловік і спроможний стримувати і все тіло своє.

³Ось ми кладемо удила коням в рота, щоб вони були послушні нам, і керуємо всім їхнім тілом.

⁴Подивіться й на кораблі: хоч вони великі й гонять їх сильні вітри, однак малим кермом керують ними туди, куди хочеть той, хто керує.

⁵Так само й язик — малий член тіла, але він робить великі справи. Подивіться, яке малесенько вогню потрібно, щоб запалити велике дерево!

⁶І язик — це вогонь, світ неправди серед наших членів; він заплямлює все тіло, запалює коло нашого життя та сам запалюється від пекла.

⁷Адже кожну звіря і птицю, й плазів і все морське можна приборкати й дійсно припинити людською природою;

⁸Але язик не може приборкати ніхто з людей; він — біда нестримна, він повний смертельної отрути.

⁹Ним ми благословляємо Господа й Отця, і ним же проклинаємо людей, які створені по образу Божому.

¹⁰З одних уст виходить благословення й прокляття. Не повинно бути так, брати мої.

¹¹Чи видує джерело із одного отвору солодку й гірку воду?

¹²Чи може смоківниця, брати мої, дати маслин, або виноград дати смокв, чи солона вода дати солодку?

¹³Хто розумний і мудрий серед вас? нехай покажеться своїми добрими справами, вчиненими з крото­тою мудрості.

¹⁴Але якщо ви маєте в серцях гіркість заздрості та прагнення змагатися, то не хвальтеся й не кажіть неправди проти істини.

¹⁵Це не та мудрість, що походить з вишини, але земна, тілесна, бісівська.

¹⁶Бо де заздрість та змагання, там метушня й усякий лихий чин.

¹⁷Але мудрість, що з вишини, передусім святая, потім мирна, поступлива, послухняна, повна милості й добрих плодів, неупередженая й щира.

¹⁸А плід праведності сіється в мирі для тих, хто робить мир.