Job 11

¹Тоді відповів Софар з Наамату:

²«Невже всі ці слова повинні залишитися без відповіді? Невже цей балакун буде виправданий?

³Чи замовчать люди перед твоєю празною мовою? Хіба ніхто не обличить тебе в насмішці?

⁴Ти говориш до Бога: "Моя віра чиста й я непорочний перед Тобою".

⁵О, якби Бог промовив і відкрив уста Свої проти тебе!

⁶І відкрив би тобі таємниці премудрості, бо вона має два боки. Знай же, що Бог забув навіть деякі з твоїх гріхів.

⁷«Чи можеш ти пізнати глибини Божі? Чи можеш ти дійти до границь Всемогутнього?

⁸Вони вище небес—що можеш ти зробити? Вони глибші за безодню—що можеш ти знати?

⁹Їхня міра довша за землю й ширша за море.

¹⁰«Якщо Він прийде й заключить тебе в темницю й скликає суд, хто зможе Йому протистояти?

¹¹Він безперечно розпізнає обманців; і коли бачить лукавство, невже не замітить?

¹²Але безумна людина не можеу стати мудрою не більше, ніж дикий ослятко може народитися людиною.

¹³«Однак якщо ти спрямуєш своє серце до Нього й простягнеш до Нього руки,

¹⁴якщо видалиш гріх, що в твоїй руці, й не дозволиш злу перебувати в твоєму шатрі,

¹⁵тоді, вільний від вини, ти піднімеш своє лице; ти стоятимеш тверезо й без страху.

¹⁶Ти, певно, забудеш свої скорботи, спогадуватимеш їх, як води, що пройшли.

¹⁷Життя засяє яскравіше, ніж полудень, і темрява стане подібна до ранку.

¹⁸Ти будеш в безпеці, бо є надія; ти озириш себе й спочинеш у безпеці.

¹⁹Ти ляжеш спати, й ніхто не лякатиме тебе, й багато хто будуть добиватися твоєї прихильності.

²⁰Але очі безбожників занепадуть, і втеча їм не вдастся; їхня надія стане останнім зітхненням».